Головна » 2011 » Січень » 31 » Білі птахи.
23:33
Білі птахи.


Білі птахи

Одному чоловікові приснився дивний сон. Йому снилось, що ангел Господній з'явився перед ним, кивком голови наказав іти слідом і повів його в церкву. Там п'ятеро людей, стоячи на колінах, молились Богу, а перед кожним сидів білий птах зі складеними крильми.

- Глянь на цих людей, - звелів Ангел, - і зверни увагу на те, як будуть поводитись птахи.

Чоловік уважно подивився на першу постать, що схилилася. То була вишукано одягнена жінка, котра стала на коліна для молитви на середині церкви. Піднявши очі, вона почала молитися і слова вільно полились із її уст. Птах, що сидів перед нею, був найбільший, граціозний і сліпучо-білий. Протягом усієї молитви він ні разу не поворухнувся, ні разу не змахнув крилом.

- Простягни руку і доторкнись до нього, - звелів Ангел.

Чоловік легенько доторкнувся до крил птаха і поспішно забрав руку:
- Здається, він мертвий!

- Так, ти правду кажеш, він мертвий, - сумно відповів Ангел. - Ця жінка ходить до церкви дуже акуратно з раннього дитинства. Коли вона відправляється в храм, то одягає вишуканий одяг. Вивчивши напам'ять кращі молитви, вона промовляє їх дуже старанно. Слова, що злітають з її вуст прекрасні. Але жінка не надає їм ніякого значення і, вийшовши з церкви, відразу забуває їх. Вона навіть не думає про те, що говорить. Подивись! Бачиш, вона крадькома коситься на сусідку і думає, скільки могла б коштувати її шапка.

Чоловік підійшов ближче до другої постаті, що молилась. То був чоловік. Здавалось, він звертається до Бога від усього серця. Прекрасний білий птах, що сидів біля нього, розправив крила і злетів. Чоловік, слідкуючи за його польотом, підняв голову і побачив, що в церкві не було даху: там, в височині, сяяла небесна синь і чудовий птах, піднімаючись все вище і вище, радісно ширяв в яскравих сонячних променях. Але раптом набожний вигляд чоловіка, що молився, змінився... Погляд його став важким і понурим: стиснувши кулаки, чоловік пробурмотів крізь зуби якусь погрозу і раптом, ширяючий в небесах птах, склавши крила, ринув униз немов пронизаний смертельною стрілою і розбився об камінні плити.

- Цей чоловік почав молитися щиро, - відповів Ангел на допитливий погляд супутника, - але під час молитви він згадав про свого недруга, і гнів закипів у його серці, відвернувши його від любові. У його душі нема прощення і забуття образи. Поглянь, він зайнятий зараз тим, що придумує план своєї помсти. Ні, його молитву ніколи не почує Господь.

Третьою, що молилася, була жінка із стиснутими на грудях руками і слізьми на обличчі. Вона шепотіла молитву і її білий птах то здіймався вверх, то безсило опускався. Здавалось, йому щось заважало: ось і знову, набравшись сил, птах піднявся до краю церковних стін і знову зірвався вниз. І все ж таки він не розбився. Відчайдушно чинячи опір, птах біля самої землі розправив крила, почав набирати висоту і рухи його ставали все впевненішими. Нарешті птах досяг ясної блакиті і зник в освітленому небесному просторі.

Ангел, що слідкував за боротьбою, полегшено зітхнув.
- Цій жінці довелося пережити велике горе, - сказав Ангел, - і вона втратила віру в те, що Бог любить її. Довго не приходила вона до церкви, але сьогодні нарешті прийшла і спробувала молитись. Однак під час молитви повернулись її сумніви, віра знову похитнулась і вона вже готова була здатись. Тоді вона звернулась до Господа, признаючись у своїх сумнівах. Господь, почувши молитву жінки, наблизився, щоб утішити її і укріпити її віру. Бачиш, вона посміхається!

Четвертим був якийсь вуличний бродяга, перед котрим сидів брудний птах. Здавалось, він був зовсім нездатним злетіти. Чоловік почав молитись. Слів не було чути, він ледве ворушив вустами, звертаючись подумки до Бога. І тут опущені крила птаха затріпотіли, декількома сильними помахами крил він досяг краю стін. Сонячні промені торкнулися краю брудного пір'я і раптом чудово засяяли незвичною чистотою.

Ангел радісно посміхнувся.
- Цей чоловік ніколи не вчився молитись, - сказав він. - Ні разу в житті йому не приходилось молитись і він не знав, які слова йому потрібно говорити. Але серце його, обтяжене нудьгою і гріхами, звернулось до Господа, молячи про милість і прощення. І Господь почув його. В цю мить всі Ангели небесні раділи і торжествували, бо ще один грішник навернувся до Отця Небесного.

Останнім був маленький хлопчик, перед котрим сиділа маленька, дрібненька пташечка. Молитва його була проста і нехитра. Він каявся в тому, що згарячу вдарив сестричку, просив у Бога допомогти розібратися у математиці і зробити так, щоб мама скоріше видужала. Він дякував за футбольний м'яч, який тато подарував йому на день народження. Маленька пташечка легко змахнула крильми, радісно защебетала і зникла в небесах. А хлопчик весело побіг грати у м'яча і, проходячи мимо Ангела, засміявся від щастя.

На цих прикладах ми бачимо, яку велику силу має молитва від щирого серця.
Переглядів: 899 | Додав: otec | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: