Сьогодні поминальна субота - 11 Червня 2011 - Церква "Різдва Богородиці"
Головна » 2011 » Червень » 11 » Сьогодні поминальна субота
23:30
Сьогодні поминальна субота
 В ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Сьогодні ми згадуємо своїх померлих близьких і рідних. Не просто згадуємо, а підносимо до Бога свої молитви за них. Щоб Господь простив їм всі гріхи, які вони допустили за земного життя. І ось, сьогодні, дуже багато людей по всіх церквах, згадують померлих. І цим, наче повертаються в минуле. Бо в теперішньому часі, ми живемо без них. Звичайно, буде ще й майбутнє. Але, сьогодні, ми користуємось теперішнім часом. І поводимось так, як рахуємо за потрібне. Але був минулий час. Сьогодні, оглядаючись в минуле, ми згадуємо тих, з ким жили. Їх на жаль зараз нема поруч з нами. Чи це батьки, чи інші родичі. Близькі чи знайомі, які відійшли з того життя. Про них сьогодні ми згадуємо на поминальному Богослужінні. Проте кожен з вас згадує їх набагато частіше. Згадує якими вони були. Їхні радості чи смутки, їхні посмішки, слова, вчинки добрі, чи погані. Серед покійних є такі, яких ми просто згадуємо. А є такі що померли і ми дуже сумуємо за ними. Плачемо раз від разу, жаліємо про те, що їх нема поряд. Приходимо на могилки, згадуємо їхню теплоту, їхню ласку, добрі справи. Згадуємо їхню любов. Чому ми сумуємо і плачемо за ними? Тому, що вони жили ради нас, любили нас. Вони все робили, щоб нам було добре. І тому ми сумуємо, скучаємо і плачемо за ними. На превеликий жаль, серед покійних є і такі люди, яких ми також згадуємо із сльозами і с сумом. Але через те, що вони нам причинили за життя багато образ і болю. Чи то ми терпіли приниження від них, чи нас обманювали. Чи може ми бачили їх безпутне життя і хотіли щоб вони виправилися, але цього не сталось. І так закінчили вони своє життя, залишивши по собі сумні, неприємні згадки. Не покаявшись перед Богом. На жаль, і такі є серед покійних. Християнська душа схильна до прощення. І згадуючи про них ми вже може не стільки сумуємо за біль і образи які вони нам причинили, скільки за те, що вони так нерозумно розтратили своє життя, так і не виправили своїх поганих звичок. Проте, смерть забирає і добрих і поганих. За добрими жаліємо, що вони більше не зроблять нічого для нас доброго. За тих, хто робив нам пакості, ми молимося і прощаємо їм. Заспокоюємо себе хоча б тим, що у них вже гріх до гріха не додасться. Але давайте і про себе подумаємо. Які в нас були відносини до них, коли вони були разом з нами. Чи то батьки, чи чоловік, чи жінка, чи брат, чи сестра, чи якийсь наш родич. Чи сусід, чи співробітник. Які відносини наші були до тієї чи іншої людини, що нині знаходиться в потойбічному світі? Якщо ми згадуємо померлих, яких ми любили, яким годили, старались робити для них все можливе, то ми можемо мати спокій для наших душ. Ми молитовно можемо згадувати їх, просячи у Бога для них найкращих місць у Царстві небесному. Але, коли ми згадуємо, що ми їх не терпіли, може обманювали, а можливо вкоротився вік їхній через нас, чи ми не були стримані в словах, чи вони сильно терпіли від нас, чи були побиті від нас чи принижені від нас. І таке буває. То нам на душі дуже неспокійно. Часто гірко і соромно. Тому, що відчуваємо свою провину, і розуміємо, що можемо за це бути наказані. Та ми можемо ще все виправити, поки Господь дає нам життя. Адже Він може і покликати нас до себе в будь який час. Отже маємо старатись якось спокутувати перед ними свої провини. Молитись за тих людей, роздавати милостиню за них нужденним. Ми можемо ставитись з добротою і ласкою до всіх, хто нас оточує. Хоч може ці люди зовсім не подарунок для нашого життя. Можливо вони часто роблять нам боляче, але Господь випробовує ними душі наші. Цими людьми які живуть поруч з нами. Тому дуже важливо як ми ставимось до них. Якщо ми в минулому погано ставились до людей яких вже сьогодні немає серед нас, то сьогодні ми маємо можливість виправитися. Бо ніколи не знаємо коли покличе Господь ту чи іншу людину до Себе, і щоб не понесла вона образи на нас у потойбічя. Ми маємо стерпіти, маємо простити, щоб надолужити, якщо комусь чогось не додали в добрі. Якщо ж ми в минулому і в теперішньому часі добре ставимось до ближніх своїх і продовжуємо це робити, то в Царстві небесному нас чекатиме нагорода. І ми можемо з цього тільки радіти. Якщо ж допускаємо помилки і часом дуже грубі і зухвалі то ми втрачаємо свій дорогоцінний час і тільки набуваємо для себе кари небесної. І життя прожите нами не принесе нам користі. Тому даний час той час який тепер ми маємо, він діє для нас. Чи на благословення, чи на прокляття. Бо час, дорогоцінний і незворотній. Ми не знаємо, чи проживемо чи рік, чи два, десять чи двадцять. Але знаємо лиш, що в Бога померлих не має. Ті, що відійшли від цього життя і ті з ким живемо тепер, в свій час, нам доведеться всім зустрітися. Як з Господом зустрінемося віч на віч, так зустрінемося з кожним із них. Отже, якщо маємо якусь вину перед кимось, намагаймось її виправити, щоб Господь нам простив, і ми могли радо привітатись з ними коли зустрінемось. Не залишаймо помилок на своїй совісті. Щоб ми не зробили, поки ми живі, ми маємо шанс все виправити. Завжди маємо шанс. Я знову і знову нагадую приклад розбійника який був розп'ятий поруч з Христом. В останні хвилини свого життя, він збагнув всю свою гріховність. І перше що він зробив, він вже поступив не як розбійник, а по совісті. Бо сказав до іншого: що ти насміхаєшся над Ісусом? Ми то по правді страждаємо а Він нічого не зробив! Він підтримав розп'ятого Господа в цю хвилину, коли від Нього всі відвернулись. Коли інший розп'ятий на хресті глузував з Нього. І ця підтримка Ісусу Христу була дуже і дуже доречною. Він серцевідець побачив, що ця людина перемінилась. Що як би він зостався жити, то вже поступки його були б зовсім іншими. Тому який би гріх не був на нашій душі, Господь обіцяє їх простити. Навіть якщо вони будуть як сажа Господь вибілить їх як сніг. Стараймось не ображати нікого. Добре відноситись до всіх людей. Стараймось жити так, що коли прийде наш час відійти у вічність, щоб про нас зостались найкращі згадки. Ми маємо з користю використовувати час, який нам відведений Господом. Амінь.
о. Леонід Лотоцький
Переглядів: 411 | Додав: otec | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
Wow I must confess you make some very trncnhaet points.

Ім`я *:
Email *:
Код *: