Мій сайт

Святитель Миколай, жив в кінці ІІІ на початку IV століття. Довгий час був єпископом у Мирах, в провінції Лікія у Малій Азії. Помер близько 345 року. Усе своє життя, присвятив справі милосердя. Тож ще за життя його називали батьком сиріт, удів і бідних. Після смерті він прославився даром творення чудес, і тому, його стали називати великим чудотворцем. 

МОЛИТВА ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Великий Угоднику і Святителю Божий, Миколаю, Пастирю й Учителю всіх, хто з щирим молінням вдається до Твоєї допомоги. Ти помагав тим, які до Тебе вдавалися, поможи і мені в усіх труднощах і потребах життя мого.

 Коли прийде хвиля, де сила моя заслаба, труднощі, що стають на дорозі життя мого, завеликі для мене, Ти, Угоднику Божий, подай мені помічну Твою руку і стань мені на охорону, як ставав завжди тим, що в труднощах і небезпеках пам'ятали про Тебе. Поблагослови мене Святительською Твоєю рукою, настав на стежку добру, запали в мені віру непохитну і моли Христа Бога спастися душі моїй. Амінь.

НАВІЩО БАТЬКИ? (усмішка)

- Татку, - запитує доня, - дітей бузьки приносять?

 - Бузьки, бузьки, - відповідає тато.

 - А подарунки святий Миколай?

 - Так, так, - погоджується батько.

 - А для чого ж тоді ви з мамою? - не вгаває мала.

Я прошу у Миколая

Я ляльок багато маю,

 Але прошу Миколая,

 Щоб приніс мені новеньку,

 Кучеряву і гарненьку.

 Я хотів би дві машини

 І солодкі мандарини.

 Але що це? Що я бачу?

 Чому наш Володя плаче?

 - Мені сумно, як згадаю

 Бліду дівчинку з трамваю.

 В неї дуже хворі ніжки

 І вона не ходить пішки.

 Я не хочу ні машинок,

 Ні солодких мандаринок.

 Я прошу у Миколая:

 Хай ту дівчинку знайде

 І на ніжки підведе.

 - Я також собі згадала,

 Як цукерки купувала...

 Біля нас живе бабуся,

 Що просити хліба мусить,

 Бо не може вже ходити,

 І ніхто у цілім світі

 Про старесеньку не дбає

 І нічим не помагає.

 Прошу я у Миколая -

 Хай про неї він згадає.

 Все, що він мені готує, -

 Хай бабусі подарує.

 - Я у Бога завжди прошу

 Не цукерок і не грошей,

 А здоров'я мамі й тату,

 Миру, щастя в нашу хату,

 Миру, щастя всій родині,

 Усій нашій Україні.

Молитва до Святого Миколая

Підніму до неба рученята,

 Помолюсь на Миколая свято!

 Якщо вірить, молиться дитина -

 Зійде благодать на Україну!

 О, пастирю наш, отче Миколаю!

 Від усього серденька благаю:

 Зглянься на невиннеє ягнятко,

 Захисти від горя і нестатку!

 Захисти від кривди і хвороби,

 Від чиєїсь злості чи жадоби!..

 Наш заступнику, могутній друже,

 Ти завжди до всього небайдужий.

 Тож схиляється тобі додолу

 Кожний і обласканий, і кволий,

 І дорослий кожний, і маленький,

 Молиться і дякує красненько

 За твою всемилість і опіку...

 Чудотворцю щедрий, сяйноликий!

 Від несправедливості і болю

 Захисти нам і життя, і долю!..

 Сподіваюся і прославляю

 Доброту святого Миколая!

 Милосердний, будь і не покинь

 У Господній істині! Амінь!

Завтра в наш рідний край

Завтра в наш рідний край

 Завітає святий Миколай,

 Принесе в своїй торбинці

 Для всіх дітей гостинці.

 Я святого Миколая

 У віконце виглядаю,

 Жду даруночків, благаю,

 Бо я слухав тата-маму.

 Мій Святенький Миколаю,

 Приходи скоріш, благаю.

 Я до тебе помолюся

 І тихенько пригорнуся.

 Щастя дай моїй родині

 І коханій Україні.

День святого Миколая

Сьогодні, дитино, раніше вставай:

 Іде по Вкраїні святий Миколай.

 Заходить сподіваний гість до осель,

 І дітям слухняним гостинці несе,

 Гадаю, що правило знаєте ви:

 Ніколи святого цього не гніви,

 І дома і в школі ти будь молодцем,

 Щоб радо зустрітись в цей день з Дідусем,

 Що знає усе й помагає в біді

 Як де на землі, а бува на воді.

 Радіє йому не лише дитинча,

 Знедолених, бідних у нас вистача.

 Тож просимо ревно: Святий Миколай,

 На нашій землі бідарям помагай!

Микола Братан

Святий Миколай над селом

В темну нічку, десь на хмарах

Задзвеніла гра весела —

То летіли два янголи

Понад українські села.

„Ми ж всі два вже цеї ночі

Стільки світа проходили —

І які були дарунки,

Все роздали, розділили.

— Що ж тепер ми подаруєм?

Наші коші вже порожні.

А ті діти українські —

Красні, милі і побожні.

І сказав молодший янгол:

— Може в небо завернути

І дарунків ще набрати

Й цих дітей не поминути?

Зажурився Свят-Угодник,

Друг дітей, Святий Микола,

І зітхнув, на села глянув

І промовив так Микола:

„Не забув я, слуги Божі,

Я про них найбільше думав,

Про українську дітвору,

Як з Святого вийшов Двору.

Та не забавки діточі,

Ані ласощі, ні лялі

Їм потрібні, щоб втишити

їхні смутки, їхні жалі.

Я зішлю їм цеї ночі

Ліпші скарби, кращі дари:

Милосердя й Божу ласку

Я несу їм із-за хмари.

Мир і спокій я приношу

В кожну їхню скромну хату,

А в серцях любов їм створю

І надію пребагату.

Хай від нині згода й єдність

Процвіта між ними стиха,

Ці чесноти їх підіймуть,

Оборонять їх від лиха.

В тих чеснотах хай зростають

Пишно, як той лан у жниві,

І хай будуть бодрі й сильні

І могутні, і щасливі".

Так промовив Свят-Микола

І янголи звеселіли,

І крильцями понад села,

Понад ниви зашуміли.

І, злітаючи на хмари,

Вірний край благословили,

І на знак благословіння

Два перця із крил зронили.

                        Юрко Шкрумеляк

Святий Миколай

Хто всім бідним помагає?

Хто добра не забуває?

Миколай!

Будьте ж, діти, завжди чемні,

Помагайте тим, хто темний,

Тим, хто впав, подайте руку,

Не вважайте то за муку.

Любіть маму, любіть тата,

Діда, бабцю, сестру, брата

І любіть свій рідний край -

Вас полюбить Миколай.

Подарунки приготує,

Всіх вас ними почастує.

Треба лиш не забувать -

Бога, й рід свій шанувать

        Н.Наркевич