Головна » 2015 » Липень » 26
Отець Петро, їхав до віддаленого села, освятити дім і садибу. Швидко не можна було їхати, через зіпсовану дорогу. Розмовляючи з водієм, священик згадав, що кілька років тому, цей чоловік, уже запрошував його освячувати хату. Ці здогади, швидко підтвердилися. — Чи ви пам'ятаєте мене батюшко? — звернувся Павло (так звали водія) до священика. — Так, пригадую — озвався отець Петро. — здається ви вже приїздили за мною раніше. Може за цей час, вам вдалось новий будинок побудувати? — Так, вдалося. І собі і доньці. — Вітаю вас. В наш час, не легка ця справа, будинок збудувати. — Ви знаєте отче, я сам собі не вірю, що нам вдалося це зробити. — Що ж так? — Та я вам розповідав. Давно було. Ви забули вже. — Знаєте Павле, щось я пригадую трохи ваші проблеми. — Той час, розповідав Павло, був для нашої родини, дуже важкий. Хоч ми й не ліниві люди і бізнес невеличкий маємо. Та тоді, нам було дуже важко. Хоч і заробітки були стабільні, але витрати, виявились набагато більші. За борги, ... Читати далі »
Переглядів: 889 | Додав: otec | Дата: 26.07.2015 | Коментарі (0)