Преображення Господнє - Мої статті - Каталог статей - Церква "Різдва Богородиці"

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Преображення Господнє

Преображення Господнє.

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

Скільки Ісус робив всяких чудес, але люди все одно не могли зрозуміти хто такий  Христос. Тому, Він взявши з Собою трьох учнів – свідків, відправився на гору Фавор і показав   Своїм преображенням, що Господь то є Світло. Його одежа і лице перемінилось.

Апостоли казали: давайте зробимо три намети; Іллі, Мойсею і Ісусу. І ще казали – «добре нам тут бути.» Тому, ми повинні зрозуміти, що Господь є Світло, яке розганяє темряву. Про це дізнаємось навіть з того, коли Мойсей зійшов з гори Синай, де він там розмовляв з Богом, то його обличчя сяяло так, що люди не могли на нього дивитись. І він мусив носити покривало.

         Коли людина живе без Бога, то вона живе наче в темряві. Самі подумайте. Коли ми ідемо вночі, коли темно, то нам буває дуже важко іти. Але якщо ми маємо з собою ліхтарика, то увімкнувши його ми спокійно і впевнено йдемо за його світлом. Так і слово Боже це світло, яке наповнює нас коли ми читаємо Святе письмо. Коли молимось, слухаємо проповіді. От візьміть такий приклад. Налийте в пляшку води. Воду звідти і виллєте. А якщо наллєте олії, то олію звідти виллєте. А тепер давайте подумаємо про себе. Де ми з вами здебільшого знаходимось? Коло домашньої роботи, або на роботі на якій працюємо. Жінки багато часу проводять на кухні біля плити, в домашніх клопотах. І звичайно, в такому разі чим заповнені наші думки? Звісно, тією суєтою. Це сіре рутинне не освітлене життя. Рідко хто наповнений світлом Божого Слова.

Ось ми досягли чогось. Здається радість, усмішка надовго. Але нові клопоти і проблеми тягнуть знов у життєву рутину. Бо ми не наповнені Словом Божим. Зустрівши когось на вулиці ми також обговорюємо клопоти і турботи, бо нічого іншого в думках нема.

Інша справа, коли людина наповнена Словом Божим. У неї зовсім міняється мислення. Бо коли наповнена Словом Божим людина попадає в ту чи іншу життєву ситуацію, то це Слово підніметься в її душі і підкаже правильне рішення як поступити в тому чи іншому випадку. Тому не дивно, що люди, які просвітились Словом Божої істини, в темряву повернутись не хочуть.

Багато хто з вас пам’ятає часи, коли не було електричного світла. Люди освітлювали свої домівки каганцями. І так їм наче було добре. Але скажіть тим людям які живуть в теперішній час з електричним освітленням, чи захочуть вони повернутись до каганців? Звичайно ні. Чи всім відомий приклад хробачка який жив у хроні і ласував його коренем. Він був такий щасливий що має що їсти. Але потім цей корінь закінчився і він найшов поряд моркву. Скуштувавши її подумав: «Який же я був нерозумний, сидів у тому гіркому хроні коли поруч була така солодка морква.» Тому і наше життя воно і зараз поділене на темне і світле. Живуть люди в нашій державі в одному місті і селі, а вибирають різний спосіб поведінки. Одні живуть в темноті і поганими звичками. Нищать своє здоров'я. Інші і їх все більше і більше, обирають світлий шлях Божого Слова. І повірте, як би наші діти з дитинства виховувались в християнських традиціях, наскільки було б легше жити нам зараз на цьому світі.

От тільки подумаймо. Чи можна уявити що апостоли Петро Павло і інші, які пізнали Господа, які пізнали той стан блаженства будучи біля Бога. Чи можемо ми уявити що вони пішли красти, чи вбивати, чи пиячити? Навіть уявити ми цього не можемо. Бо вони знали, що такими вчинками перерветься зв'язок з Богом. І їм вже не буде так добре.

Господь нас всіх чекає з любов'ю у своєму Царстві. Але  ми бачимо, що до неба не може бути піднесене наше гріховне тіло.  Знаємо з Біблії, що з тілом піднесений був до неба Ілля, але він ще має повернутись. Ісус піднявся з тілом до Отця, бо був безгрішний. Відомо Що Матері Божої могили немає бо і Її було забрано з тілом до неба бо в Євангелії не згадується про її гріхи ніде.

А от вже апостол Павло розповідає, що він був взятий до третього неба, але він і сам не знає в тілі чи без тіла. Бо гріх, то є перепона до царства небесного. Тому, нам не потрібно приділяти так багато уваги своєму тілу прикрашаючи його і догоджаючи. Кожна людина має намагатись здобути внутрішню, душевну красу. Бо гріховне тіло повертається в землю а душа летить до Бога. А зараз розглянемо такий приклад. Ми знаємо, що у великих містах є дорогі ресторани. Туди приходять відповідні люди. Багаті, гарно одягнуті. Приїжджають туди на дорогих машинах. І звичайно, там на дверях є швейцар. І якщо до такого закладу захоче прийти якийсь бідак у брудній, бідній одежі, його туди ніхто не пропустить. Тому, що він і немає чим заплатити, і зіпсує настрій усім своєю поведінкою і навіть видом. Тому ми маємо розуміти, що б наслідувати царство небесне, наша внутрішня сутність також має відповідати тим чи іншим критеріям.

Ось наприклад коли Адам і Єва жили в раю до свого гріхопадіння, то вони ходили без одягу. Але не соромились один одного. Бо слава Господня їх осяювала наче прекрасна пелена. А коли вони згрішили, слава Господня покинула їх. І вони почали соромитись один одного, і швиденько стали з листя робити собі одяг.  Тому намагаймось надбати Божої Слави, Божої Благодаті. Відрізняймо світло від темряви. Вмикайте ліхтарик Божого Слова і Господь поведе нас через життя безпечними дорогами. Не думаймо собі що ось, я так багато гріхів допустив, мені вже вхід закрито. Не треба про це думати. Господь чекає на нас. Просімо прощення за свої гріхи, виправляймось і Господь з радістю нас прийме. Тільки стараймось жити під Його захистом. Бо хоч Господь і наказав Адама і Єву в раю, але як батько карає дитину а потім жаліє, так і Господь відібравши рай яким був чудовим садом на землі, дарує нам небо. Тільки нам потрібно прийняти цей подарунок, просвіщатись, освітлюватись, щоб бути достойними Царства Божого. Амінь.

о.Леонід Лотоцький з книги Дарунок небес

Категорія: Мої статті | Додав: otec (18.08.2010)
Переглядів: 282 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: