Ви сіль землі

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

Перед тим як створити людину та поселити її на землі, Господь влаштував так, щоб земля була родючою. Щоб з того що вона вродить, мало поживу всяке живе створіння на землі. Крім цього, заклав всередину земної кулі корисні копалини. Хоча перші люди ними й не користувалися. Але  з своїм розвитком стали використовувати копалини для своїх благ. Всі ми про них знаємо. Це є золото, срібло, уран, руда, нафта, газ, сіль та інші. І хоча перші люди без низ обходилися, але вже дуже швидко почали застосовувати ті чи інші речовини. Ми зараз не можемо уявити свого життя без нафти, вугілля. От візьмемо газ. Для загального вжитку газ з'явився не так давно. Але як би зараз нам сказали відмовитись від газу і палити дровами щоб варити їжу, особливо літом, то нам би цього дуже не хотілося. Ми вже звикли до тих чи інших зручностей з допомогою покладів землі і відмовлятись від них не хочеться.

Якщо говорити про сіль, на даний час це є найдешевша річ. Але найнеобхідніша для людини. Хоча були часи, коли сіль була дорожча за золото.

Сьогодні ми чуємо в Євангелії де Ісус говорить до своїх учнів (Мф. 5. 13) «Ви сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні до чого не придатна. Хіба що бути викинутою геть на потоптання людям».

Що ж мав на увазі Ісус Христос порівнюючи апостолів до солі земної? Вони що, стали солоними на смак? Чи їх тіло стало солоним? Звичайно, малася на увазі їхня плідна проповідь, яка пронеслася по всій землі про Христа розп’ятого. Сіль, це Слово Боже. Яке рознеслося по всій землі. І по сьогоднішній день від того часу, мільярди людей прийняли, та продовжують приймати християнську віру як приправу солі в свою страву. Це все одно, що вони не знали солі, та вживали їжу без неї. А коли їм запропонували і вони спробували – тоді без неї вже їжа не їжа і без Христа для них життя не  життя. Адже якщо людина почерпнула Слово Боже, познала істинного Бога, повірила Христовій науці, звикла жити в молитві, під Божою охороною і благословенням. Якщо її життя стало виправлятись через сповідь, через покаяння і причастя, то вона вже не захоче від цього відмовитись. Так само як не схоче відмовитись від солі, бо їжа без неї буде несмачна. Отож як сіль важлива для наших продуктів які ми вживаємо в їжу, так Слово Боже важливе для нашої душі.

І так як на сьогоднішній день можна солі придбати сповна і не дорого, так і християнська віра. Можна черпати вчення про  Христа та Його настанови всюди без перешкод, та за мінімальними затратами. Маючи на увазі придбання Біблії чи інших християнських книг. Також храми є вже чи не в кожному селі.

Але навернемось до слів Христа які промовляв до учеників про те, що вони сіль землі. І додав, якщо сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Яку втрату сили солі мав на увазі Ісус? І тут я хотів би повернутися з вами до діянь апостольських.  Щоб зрозуміти як можна втратити цю силу солі і як її можна зміцнити.

         В день п’ятидесятниці коли зійшов Дух Святий на учеників, Петро наповнившись Святим Духом проповідував в Єрусалимі. Тоді було велике свято іудейське і дуже велике зібрання людей. І в перший день його проповіді про Христа, прийняло хрещення біля трьох тисяч чоловік! Ось як він наповнився цією сіллю, цим Духом Святим. Він наповнився і багато людей повірили йому. Інший випадок. Коли учеників ув’язнили за проповідь книжники, фарисеї, садукеї, начальники погрожуючи їм жорстокою розправою, то Петро знову наповнившись Духом Святим так мудро відповідав, що ті що їх питали не мали що й сказати. Та дивувалися при тому їхній сміливості та мудрості. Гадаючи де так навчились говорити ці неграмотні простаки. Ось де є сила солі про яку мовив Христос. То є наповнення благодаттю наповнення  Святим Духом.

Але виявляється сіль може вивітритись і втратити свою силу. Давайте згадаємо вчителів, священиків, фарисеїв які жили в часи Ісуса Христа. І вчили народ своєму вченню. Спочатку вони розп'яли Ісуса Христа, а  потім заздрили і учням Христовим. Гонили їх та погрожували їм. Таким чином почали боротися проти волі Господньої. Тим самим втративши свою сіль. І люди відвернулись і не слухали їх. А більше слухали учнів Христових. Почали відкидати вчення книжників, фарисеїв, первосвящеників мов непотріб, топчучи як несолону сіль. Ті злилися. Наказували людям щоб вчення Христового не приймали, а їх слухали. Але люди не хотіли слухати їхню неправду, а прихилялись до християнської правди. Тому сила солі, це сила  Духа Святого який перебуває в нас.

Всі люди похилого віку пам’ятають про давні часи, коли не було ще холодильників. Коли приходилось якось зберігати м'ясо чи сало, чи овочі  для поживи. Їх пересипали сіллю і складали в ящик для зберігання. А овочі засолювали в діжках. Тому що сіль не давала зіпсуватись тим чи іншим продуктам.

         От так і апостолів Господь послав на проповідь, щоб вони Словом Божим просолили світ. Щоб світ не псувався. Про це ще за тисячі років до народження Ісуса Христа писав пророк Давид. «По всій землі пролунала проповідь їх і по всій вселеній слова їхні».  Ось так і апостоли посипали людей сіллю Слова Божого, показували правильний шлях з Христом. І люди приймаючи це Слово Боже просолювалися, іншим словом опромінювалися, наповняючись Духом Святим і не псувалися. І тому зберігся Богом цей світ. Заради Слова Божого. Заради цього спасіння і прийшов Ісус Христос. Бо вже так сатана поплутав людей гріхами, що мало, дуже мало було правди на цьому білому світі. Ось таким чином Господь Сам прийшов в світ, а потім послав учеників своїх проповідувати Євангелію. Проповідувати Христа розп’ятого. Таким чином люди наче просолилися і збереглися. Подивіться, чим наповнене вчення Ісуса Христа? Воно наповнене правдою і істиною. І коли людина прихиляється до цієї правди, то відхиляється від гріха. Гріх, це як шкідливі мікроби, які псують нам життя і псують нашу душу, і наше тіло.  Але коли людина відчула що цих мікробів шкідливих можна позбутися, то вона біжить до храму, кається в своїх гріхах. Причащається, сповідається і звільняється від гріховного псування. Вона наче просолюється, і зберігається на довший час. Ось таким чином душі наші не будуть псуватись. Якщо ми будемо слухати Слово Боже приправлене сіллю. Таким чином і світ тримається ради праведників бо вони наповнені Духом Святим. І вони є приправою, тобто сіллю для інших.

Тому і на сьогоднішній день якщо зберігається країна, якщо зберігається місто чи село, то заради праведників які слухають Слово Боже і зберігають Його. Цих праведників є багато по всьому світі. Звичайно є вони і серед нас. Ось ви сьогодні слухачі Слова Божого. Тому що кожен раз під час проповіді, сіється Слово Боже. Сіється як сіль на вас. Але ви цю сіль Слова Божого можете прийняти, а можете вийшовши з храму обтрусити. Тобто забути Слово Боже і не виконувати. Але можете запам’ятати в своєму серці і виконувати його. Ісус Христос казав: хто слухає Слово Боже, тримає в серці його і виконує, той звичайно буде спасенний. Ось так і кожен із вас. Виходячи з храму не обтрушуймо Слова Божого, а навпаки, вбираймо його в себе. І тоді ми просолені. Опромінені Словом Божим збережемось Господньою силою на довгі літа. Амінь.

о. Леонід Лотоцькийз книги Даруное небес