Трьох Святителів - Мої статті - Каталог статей - Церква "Різдва Богородиці"

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Трьох Святителів

Трьох святителів.

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

Сьогодні Свята церква вшановує пам'ять трьох святителів, які жили багато століть назад. 3 - 4 століття від народження Спасителя, це був час правління Нейрона. Час жорстокого гоніння на християн.

Прийняв християнство імператор Костянтин у 1313році. Переслідування припинились, а в християнстві почали проростати потужні паростки. Всесвітньо відомі  сьогодні Іоан Золотоустий, Григорій Богослов і Василій Великий. Свята Церква святкує пам'ять святителів об’єднуючи їх трьох. Так як вони всі  уклали порядок Літургії.

Ще при житті Ісуса Христа, Він з апостолами збиралися на вечері, співали псалми, ламали хліб зі словами: це є тіло Моє, їжте на згадку про Мене. Також і вино надпивши з чаші зі словами: це є кров Моя. (Лук.22:19-21)

Після вознесіння, апостоли також сходилися на вечері. Ламали хліб, пили вино, співали, читали псалми. (Діян. 2, 46).

І ось, за заповітом Спасителя, ці три святителі, уклали порядок богослужінь. Де молитви священика  перегукуються зі співом хору.

Сьогодні, через багато віків, ми християни  прославляємо їх, шануємо, пам'ятаємо. Тому, пам'ять про них вічна. Бо Іоан Золотоустий, Григорій Богослов і Василій Великий, обрали  шлях Господній. Як би обрали іншу професію,  то мабуть за них би  всі забули. За скількох навіть імператорів, князів чи царів розповідають часом скупі рядки історії. Такий то правив у такий час, в такі країні тай усе. А ці мужі, великі, зоставили не тільки порядок  богослужіння а ще й багато томів християнського  вчення. Тільки творів Іоана Золотоустого ми маємо 24 . Також багато книг написали Василій  Великий і Григорій Богослов. На це вчення спираються науковці, філософи і прості люди. Здавалось, чому можуть нас цивілізованих, навчити люди, які жили ще в третьому  4 столітті? Адже сьогодні 21 вік. Наукові відкриття просунулись так далеко. Розвинулась цивілізація. Але з іншої сторони. Як би вони зоставили вчення про землеробство коли тільки винайшли якусь сівалочку чи реманент, то ми могли б сказати, що їх вчення застаріле. Адже зараз все кероване комп’ютерами. Натиснули кнопку і все працює. Так само і в будівництві, і в інших галузях народного господарства. Технологія виробництва дуже удосконалилась. Але чудо в тому, що через стільки років, їх вчення не застаріло. Чому навчав Іоан Золотоуст? Він боровся проти неправди. За  удосконалення людських відносин. Для підвищення  християнської моралі. В той час коли він жив, правила імператриця,  яка робила багато неправди. З людей знімались непомірні податки, які вона тратила на дорогі одежі. На предмети розкоші і на пишні бенкети.  В той час, як багато підданих жили в крайній бідності. Вона на це не зважала. Навіть в собор на службу приходила  не молитись, а щоб похизуватись прикрасами, одягом і дорогою каретою. І тому святитель не боячись сміливо викривав і висміював її недоліки. Не зважаючи на небезпеку, що загрожувала за ці проповіді.

За це він поплатився. Розлютившись, цариця вислала патріарха в краї вічної мерзлоти. Там він і загинув. Проте його вчення і досі актуальне. Бо і досі є люди, які приходять до влади, повторюючи гріхи імператриці часів Іоана Золотоустого.      Але не тільки проти імператриці були спрямовані його проповіді. Він розтлумачував Святе письмо. Старий і Новий заповіт. І цим тлумаченням ми і досі користуємось. На прикладах Святого письма Іоанн Золотоуст викривав усі наші людські недоліки які є і зараз. Візьмемо минуле століття для прикладу. Скільки було неправди. Скількох наших співвітчизників було вислано на вічну мерзлоту тільки за те, що українці і розмовляли  рідною мовою. Подивіться, чи багато змінилось? Чи немає і в наші часи бідних, соціально незахищених людей?

Подивіться, що роблять люди, яких ми обрали до вищих ешелонів влади? Вони не тільки тратять шалені гроші на одяг, ресторани, машини, але й собак своїх і котів обслуговують в  дорогих салонах. Замовляють їм дорогий одяг, зачіски, манікюр. Де вже їм за цими клопотами замислитись над бідними співвітчизниками, яким і харчів не ма за що купити. Ні про бідних, ні про хворих, ні про старих, ні про дітей. Головне, самі в розкошах купаються, замовляючи за кордону ящиками вино, пляшка якого коштує стільки, що сільська сім’я і за рік таких грошей не отримує.

І тому, вчення Золотоустого і по нині свіже гаряче і актуальне.  

Святий Василій  Великий свої книги спрямовував на удосконалення аскетичного життя. Його творами частіше користуються монахи. І він теж звертав увагу монахів, що якщо ти хоч трохи приліпляєшся до тілесного, то нема чого іти в монастир.

Також зоставив своє вчення Григорій Богослов. Ось такі три великі християнські світила.

 Але вони не народились святителями. Обрали тернистий шлях і жили Божим заповітами. Служили церкві Богові і ми бачимо плоди  їх праці. Але може сказати хтось, що Господь наділив їх надзвичайними талантами. Але талантами не обділений ніхто. Питання в тому, чи використовуємо ми їх? Чи стараємось ми свої здібності розвивати? Хай ми сьогодні не можемо зцілити, чи воскресити людину. Але ми можемо хворого доглянути, відвідати. Якщо ми не можемо зоставити свого вчення, то ми можемо навчити і добре виховати своїх дітей. Нас Господь не заставляє навчити  ціле село, чи місто. Але в кожній хаті, в кожній родині, Господь зобов’язує нас тримати християнський порядок. І вчити дітей правді, справедливості і твердій вірі в Господа. Рано чи пізно прийде такий час, коли душі дітей і матерів зустрінуться у вічності. І почуються докори: мамо, тату, чому ви нас не навчили? Чому самі не вчились молитися? А тепер, ми всі мучимось. А могли в земному житті заслужити царство небесне. Чому ви були такі байдужі?

Тому, щоб не почути таких докорів, звертаймось до слова Божого. Звертаймось до праць великих християнських святителів, пам'ять яких ми сьогодні святкуємо. І як тіло просить поживи води і повітря, так душа потребує спілкування з Богом. Через молитву, через святе причастя. Бо це для нас найголовніше, за наукою Ісуса Христа. Згадаймо,  як Він сказав, що Марія обрала кращу частку. Бо вона слухала слово Боже. А Маріїне заняття, по приготуванні гостини,  Ісус не оцінив так високо.

Ось тому, в першу чергу, ми маємо звертати увагу і собі, і своїм дітям, на потреби душі. Починати і кінчати день, потрібно з молитвою. Якщо ми так будемо жити, будемо мати оправдання в вічності. Бо зазвичай, таке виховання переходить з покоління в покоління. І якщо хтось в наступних поколіннях і зійде з цього шляху, то ми вже не будемо за це відповідати. Ми відповідаємо в першу чергу за тих, кого народили і виховали. І звичайно, за наших рідних і близьких. Сусідів і знайомих, яким ми можемо розповісти про християнське вчення. І якщо ми не такі великі як три святителі, пам'ять яких ми сьогодні святкуємо, але, ми також християни як вони. І також можемо прожити гідно християнське життя. Амінь.

проповідь о. Леоніда Лотоцького з книги Благословення чи прокляття

Категорія: Мої статті | Додав: otec (11.02.2011)
Переглядів: 296 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: