Труднощі нашого життя. - Мої статті - Каталог статей - Церква "Різдва Богородиці"

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Труднощі нашого життя.

Труднощі нашого життя

В ім'я Отця і Сина, і Святого Духа.

      Труднощі, проблеми, негаразди, займають міцне становище у нашому житті. І як би нам усім хотілося, щоб їх було якомога менше! А краще, щоб вони і зовсім зникли з нашого буття. Але, чи це можливо? На жаль ні. Чому так? Мабуть тому, що ми уже не живемо в раю, як Адам з Євою. Ми живемо у тому світі,  у який послав їх Господь через їх непослух. Отож, життя наше, протікає з багатьма труднощами. А якщо вже вони у нашому житті є, то давайте розміркуємо, як з ними поводитись.

     Один батько вирішив так; Коли у нього народився син, він, оскільки був людиною багатою і владною, суворо наказав багато чисельним слугам,  оберігати хлопчика від усяких прикрощів і неприємностей.  Він  не мав знати що таке плач, горе, чи смуток. Так і було. Але хлопчик виріс, йому захотілось усюди побувати, все побачити. І звичайно, йому на очі потрапили люди каліки, він побачив похоронну процесію, побачив плач і сльози. Юнак був вражений. Як же так? Чому він раніше нічого про це не знав? З  гіркотою в серці він зрозумів, що в цей час, коли йому було гарно і весело, навкруги було стільки біди і горя. А він радів,  веселився, і йому не було до цього ніякого діла. Це було настільки важко і неприємно, що він таємно утік із багатого прекрасного дому, у темні лісові хащі. І там, прожив своє життя.

     Ми ж з вами, постійно живемо з труднощами.  Ми навчились їх перемагати з Божою допомогою  і розуміємо, що не було б труднощів, не було б і радості. Буває погода зіпсується, нам так неприємно. А  як вигляне сонечко, обігріє нас, нам відразу так весело і радісно на душі. А згадаймо як перед Великоднем, коли ми постуємо, проводимо стримано своє життя - яке ж свято жадане і радісне буває. А якщо ми під час посту нічого не міняємо у своєму житті, то тоді і свято не свято. Так само буває, коли ми здорові, сильні, то сприймаємо це як належне. Але коли приходять хвороби, ось тоді ми розуміємо, що бути здоровими так прекрасно. І що мабуть таки своє здоров`я  потрібно берегти. Можна ще багато навести прикладів, але висновок напрошується сам собою – життя  наше проходить з труднощами.

Найкращим прикладом, найкращим зразком для нас, має бути життя на землі, разом з нами, Господа нашого, Ісуса Христа. Він, Творець і Владика всесвіту, провів Своє земне життя  у великих труднощах і муках, починаючи з народження і до смерті на хресті. Усім нам відомо, в яких умовах Він народився. З малих років, допомагав Батькам. Шанував їх і був слухняним. Знаємо з Євангелії і про те, що після Хрещення на Йордані, Він віддалився в пустиню. І там, в пості і молитві, перебував довгих 40 днів. Згадаймо і ті Його слова: що птиці мають гнізда, лисиці нори, а Син людський (тобто Він), не має де голови приклонити.

Звернімо увагу - Ісус не йшов до багатих домів, не шукав знатних, владних слухачів. Він ішов до тих, кому жилося найважче. Мабуть тому, Христос пішов проповідувати у землю  Завулонову, що там жили бідні, неграмотні і нещасні люди. Їх ображали знатніші і спритніші племена,  обманювали і всіляко кривдили. І не було їм ніякої радості,  ніякої допомоги ні від кого. І ось, до цих скривджених і нещасних людей, пішов Христос, з Своєю проповіддю. З великою  Любов’ю втішав їх, зцілював від хвороб, розповідав про Божу справедливість. Навчав Євангелії, добираючи найпростіші приклади - притчі. А коли Його слухачі зголодніли (вони, Ісуса Христа, так любили,  що перебували біля Нього день і ніч), Він і тут прийшов їм на допомогу - чудесно нагодувавши тисячі людей.

Ось тому, ми не самотні в наших прикрощах і проблемах. Господь з нами і в наших радощах, і наших прикростях. Віруючі люди твердо знають: Бог  так не дає, щоб не пережити. Тому і закликає нас Господь — радійте, завжди радійте. І тоді коли легко, і тоді коли сумно. Бо нічого вічного на цій землі не буває. Все переходить.

Особливо, з цієї причини, хотілось би поговорити, про виховання наших дітей. Як же ми стараємось, відгородити їх від усяких проблем. Але ж, як їм навчитись їх вирішувати і перемагати? Ми хочемо, щоб наші діти, були послідовниками Христа. Щоб досягали, наскільки можливо, святості життя. І помиляємось, коли думаємо, що відгороджуючи від труднощів життєвих, ми їх такими виховаємо. Треба навчати дітей, не тільки з Божою допомогою долати свої прикрощі і негаразди. Але, старатись і іншим допомогти у скрутну хвилину. Саме так і поступав Ісус Христос, послідовником якого ми хочемо бути. Ви знаєте, як вчить орел, літати своїх пташенят? Він просто викидає їх з гнізда, яке на великій висоті. Тоді летить за ним і пильно спостерігає. Коли бачить, що пташеня стомлюється, підлітає знизу, щоб дитинча сіло йому на спину і він, відніс його у безпечне місце.

Таким Батьком, для нас є Господь. І науку його вивчають не тільки люди прості і нещасні. З допомогою Христового вчення, люди досягають величезних успіхів, у різних сферах нашого життя. Великі і знамениті люди світу цього, пізнають Божу правду і не перестають дивуватися Христовій науці розуміючи, що і найталановитіша земна людина, так навчити не зуміла б ніколи.

Тому не лякаймось труднощів, коли вони трапляються у нашому житті. Перемагаймо їх з Божою допомогою і хай Господь благословить вас усяким добром на землі. Амінь.

О. Леонід Лотоцький.

З книги «Життєва стежина».

 

 

 

Категорія: Мої статті | Додав: otec (01.02.2012)
Переглядів: 433 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: