Сьогодні свято. - Мої статті - Каталог статей - Церква "Різдва Богородиці"

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Сьогодні свято.

        В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

Сьогодні, Свята церква, згадує сумну подію, яка описується в Євангелії. Про те, як цар Ірод, відтяв голову, великому пророкові, Івану Хрестителю.

Коли ми згадуємо про смерть (розп'яття) Ісуса Христа, це буває у Великодню п’ятницю, то ми проводимо день у суворому пості. Так, як і сьогодні проводимо суворий піст. Через згадку про те, як обірвалось їх життя, через грішних людей.

Безглузду смерть заподіяв Ірод великому пророкові. Бо навіть Сам Ісус Христос, говорив, що між народженими  жінками, немає більшого, як Іоанн Хреститель.

Царю Іроду, від Івана Хрестителя,ніякої загрози не було. Тим більше, що пророк в той час, знаходився в темниці Ірода. Але через алкогольне сп’яніння, він зробив такий жахливий гріх.

А коли протверезів, яке оправдання він міг знайти цьому злочину? Ось, як в житті буває. Людина вчинила якийсь гріх. Чи злочин. То вона знаходить якесь оправдання. Наприклад; на війні вбивають один одного, чи люди гинуть через помилки шоферів, чи пілотів, чи механіків, коли відмовляють якісь механізми. Але яке ж оправдання в Ірода? Слабодухість, не відповідність царській посаді. Та не тільки він поступив погано як цар. Він поступив нікчемно, навіть як чоловік.

         Ми знаємо, що за вбивство, суд може присудити різну міру покарання. Залежно від обставин. Хтось може отримати 10 років в’язниці, а хтось може і довічне ув’язнення. Це людський суд, з усіма його недосконалостями. Наскільки ж Господь дивиться на обставини, при яких створився той чи інший гріх. Коли Христос проповідував в Єрусалимі, Капернаумі і в інших містах, і до городян міста Віфсаїди Він сказав: як би ті слова що проповідувались вам, були проповідувані в Содомі і Гоморрі, як би в той час, в тих містах, був такий проповідник, то ті люди покаялись би. Я (Ісус), сьогодні до вас прийшов. І хоч у вас нема такого беззаконня як було в них, але ви сьогодні, не прийняли Мене, не покаялися в своїх гріхах. За те, ви будете більше покарані в день суду Божого, ніж содомляни і жителі міста Гомори. Ось яка вага Господня. В Содомі і Гоморрі були страшні злодіяння через перелюб, за що Господь спалив ці міста. А тут, Христос прийшов у  міста, серед жителів яких таких страшних гріхів не було. Але через те, що вони Його не прийняли і не покаялись, Господь обіцяє ще більшу кару. Бо самого Господа не послухали. Ірод, без слідства, без ніякого суду, забрав життя великого пророка. І не тільки його. Будучи царем, він багато людей погубив несправедливо. І за кожне життя, він відповість перед Богом. Не тільки як людина сама по собі. А як така, що наділена владою, яка займає високу посаду.

         В сьогоднішній час, якщо людина займає якусь посаду і має підлеглих, і якщо вона зловживає своєю владою, то робить той самий гріх. І хоч скаже що не вбиває, але, якщо вимагає більше як треба, якщо обділяє зарплатою, чи вимагає подарунків, чи працювати на нього особисто, то це гріхи, які прирівнюються до вбивства, яке вчинив Івану Хрестителю Ірод. Це, перевищення посадових повноважень.    Багато скаже: я не чиновник. Але у всіх нас є батьки. Якщо ми дорослі, то батьки вже старі. Вже не вони мають владу над нами, а ми над ними. Чи не ображаємо? Чи не вимагаємо від них і далі працювати на нас? Ми, також, маємо владу над дітьми. І за те будемо відповідати, якими ми їх виховали. Як часто буває, що ми в захопленні за заробітками, або часом через лінощі, часом через п’янки, забуваємо своїх дітей. І вони, ростуть як хочуть. Інші так захоплені вихованням, що жорстоко наказують дітей треба і не треба. І за те прийдеться відповідати.

         Нас спитають, чи ми правильно використали владу, дану нам над дітьми? Чи ми їх виховали в страху Божому? Але є люди, які скажуть: у мене дітей нема, тому, від такого гріха я звільнений.

         Та всі ми маємо владу над чимось. Ось наприклад час. Ми повинні правильно ним розпоряджатись. Бо якщо даремно його тратимо і не використовуємо для спасіння своєї душі, то ми також грішимо. Як часто люди говорять: йдемо, вб'ємо час. Чи то пограємо в карти, чи вип'ємо по сто грам. Мовляв, час пройде скоріше. Це є злочинні випадки, коли ми вбиваємо свій час. Тому, що той час є для нас благословенний. А ми, його не використовуємо.

Чи ми можемо собі уявити життя святих Іоакима і Анни, що вони проводили час за пиятикою. Та ми такого навіть уявити не можемо! Чи можемо уявити, що ми поїхали на Святі місця, а там нікого нема, ніхто не служить, бо вони похмеляються після п’янки? Ми такого уявити не можемо.  Ми знаємо, що ті люди, які там служать, мають перебувати в молитві. Але, коли нам випадає вільний час, чи то вихідні, чи то свята, ми повинні використовувати цей час, на благо нашої душі. І якщо ми сьогодні, замість цього сидимо, пересуджуємо один одного лиш не себе, якщо ми присвячуємо час різним забавам, телебаченню, чи пліткам, то ми, свій час витрачуємо не на благо нашої душі. І ми будемо за це відповідати.

         Проте, Господь милостивий. Він дає нам можливість покаятись і виправитись. І таку можливість мав Ірод. Яким чином? Він мав можливість згладити свій гріх. Давайте згадаємо, коли заподіяли смерть Івану Хрестителю, десь через три роки, пов'язали Ісуса Христа. Але, на протязі тих трьох років, Ірод чув про Нього. Про Його проповіді, про чуда, про зцілення. І часто Ірод хотів Його побачити, але Ісус проповідував в інших містах і селах. Така можливість у Ірода з'явилась,  коли пов'язали Ісуса Христа, і в першу чергу, Його привели до Ірода. Цар прибіг, втішився. Ось, я побачив Того, про Якого так багато чув! Була можливість в Ірода дослідити, роздумати. Адже, ізраїльський народ, виховувався на Божих заповідях. Вони всі знали істинного Бога. Можна було викликати підлеглих, які займались Святим письмом. І можна було дослідити, хто є Ісус Христос. Але, Ірод і Христа вбив. Правда, перед тим, з насмішкою, зверхністю, вимагав, щоб Ісус показав йому чудо… Ти ж мовляв творив чудеса і мені покажи. А як би він дослідив писання і дізнався, що Христос Син Божий, то міг би розкаятись за смерть Івана Хрестителя. Міг би врятувати Ісуса, щоб не бути винним у Його смерті. І міг би згладити якось свій гріх. Але, цього він не зробив і тим не скористався.

Тож згадуючи ці події,  ми маємо можливість подумати про своє життя. Чи не зробили ми якоїсь біди тим, хто нас оточує. А якщо зробили, то маємо можливість не тільки покаятись, але й виправитись. Зробити людині якесь благо. Чи тим людям котрих ми образили, чи іншим зробити добро. Тобто, правильно використати час, для спасіння душі. Тому, навчімось сьогодні на прикладі злочину царя Ірода, і будьмо дуже уважні, помірковані. Адже всі ми маємо владу над кимось чи над кимось. Тож постараймось правильно її використовувати. Амінь.

о.Леонід Лотоцький

з книги Благословення чи прокляття

 

 

Категорія: Мої статті | Додав: otec (11.09.2012)
Переглядів: 249 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: