Архистратига Божого Михайла - Мої статті - Каталог статей - Церква "Різдва Богородиці"

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Архистратига Божого Михайла


В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

     Свято Архистратига Божого Михайла і всіх безтілесних сил особливе і відрізняється від інших.  Давайте замислимось чому?

Якщо святкуємо дванадесяті свята які пов’язані з життям Ісуса Христа чи Божої Матері, з народженням, хрещенням. То ці події відбувалися на землі 2000 років тому назад і мали місце в своєму часовому просторі. Відбувались в Ізраїлі, в Єрусалимі.

Є свята апостолів, мучеників, преподобно мучеників, святителів, праведних людей. То цими святами ми вшановуємо їхній подвиг за християнську віру. Таким чином усі ті свята відображають події, які мали місце на цій землі. А коли ми святкуємо сьогодні свято ангелів, то давайте подумаємо чому в 4 столітті церква започаткувала ці свята? Хоча ми ангелів не бачимо своїми  тілесними очима. Але ми віримо в їх присутність, бо про те описує Святе письмо. Так само як ми не бачимо святих. Але знаємо їх історії, що вони жили на цій землі.

Ангели є духи безплотні. Бачимо також і те, що ангели були створені ще до створення людей. Але тепер служать людям. Господь наче це запланував що створить ангелів і вони будуть служити людині.

Ми чуємо як апостол Павло говорить: Господи, Ти славою і честю вінчав єси нас. І що людина мало менша від ангелів.

 Коли приходить свято Михайла, ми ідемо до церкви і молимось щоб Господь посилав нам Ангелів на допомогу в боротьбі з гріхами і життєвими негараздами. 

Коли Іван Богослов був на засланні на острові Патмос, то йому явився ангел. Іван з несподіванки впав перед ним на коліна і поклонився йому. А ангел сказав: піднімись і не вклоняйся мені як Богу. Бо я також Боже творіння як і ти. Ти не повинен мені кланятись.

Ангели допомагають людям спастись. Якщо в нас сьогодні є це свято, то також воно має місце. Маємо замислитись що ангели це не видумки людей. Про них розповідає Біблія, що вони служили і служать людям до цього часу.

 Я сьогодні хочу зупинитись на біблійній розповіді 4 книги царств, як жителі міста Самарії попали в осаду. Були тільки одні ворота в місто і сирійський цар взяв міських жителів в облогу щоб народ там вимер, а вони захопили місто. Не війною, не полоном, а облогою. У самарійців закінчилась їжа і вода і вони стали помирати. Їм було дуже важко. Не було ніякого виходу.

Разом  з ними був чоловік Єлисей. Господь явився Єлисею і сказав що за 24 години ситуація докорінно зміниться. Цей думав: як це може статися коли така безвихідь.

В той час біля брами знаходилось четверо прокажених. Це були люди які віддалялись через хворобу від суспільства і очікували смерті. Вони вирішили вийти за ворота можливо знайти якихось харчів, а можливо якогось помилування. І  побачили таку дивину, що ніяких воїнів не було. А були палатки, одяг і саме головне великі запаси їжі, осли, коні.

А сталось так, що по молитвах обложених, Господь послав ангелів і вони явились сирійцям і дуже їх налякали. Воїни побачили велику кількість колісниць що мчали і подумали що це ізраїльський цар прислав сирійцям допомогу. В страсі повтікали і все залишили. Прокажені ж повернулись і розповіли про чудо городянам. І місто таким чином спаслося. Таке чудо Господь створив з допомогою ангелів.

Ця історія повчальна по сьогоднішній день. Буває людина перебуває в глибокій депресії довгий час і вже не чекає ніякого вирішення. Вона готова навіть померти. Думає, що нема звідки чекати допомоги. Чи хтось з рідних хворіє. Також опускають руки як то кажуть сіли і чекають смерті. Але треба боротись. Бо часом ми схожі на маленьких дітей які бувають вріжуть палець і просять добре замотати щоб крові не видно було. Дитина носиться з тим пальчиком і хто прийде діти всім показують: в мене тут вавка. І більше нічого не можуть зробити.  Так і ми буває як станеться щось то ми про це розповідаємо всім і кожному, а Богу забуваємо молитись. Разом з тим потрібно вживати усіх засобів щоб змінити ситуацію. Є така притча як дві жабки попали в молоко і не могли вибратись  з банок. Одна жабка сиділа нерухомо і втопилась. А інша постійно била ніжками і з молока збилася грудочка масла. І вона з тієї грудочки підстрибнула і спаслася.

Отак і ми молімось, взиваймо до Бога і Він пришле нам своїх ангелів на допомогу і спасе нас. І з хвороби врятує, і від неприємностей, і з злиднів, і з усякої біди. Амінь.

о. Леонід Лотоцький.

З книги "Дарунок небес"

Категорія: Мої статті | Додав: otec (19.11.2012)
Переглядів: 289 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: