Важкі часи випробовування для всіх нас. - Мої статті - Каталог статей - Церква "Різдва Богородиці"

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Важкі часи випробовування для всіх нас.

Важкі часи, це випробовування для всіх.

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

        Минулий місяць, був наповнений святами. Ми вітали один одного і щиро бажали один одному, всіляких гараздів. Це дуже прекрасні і чудові слова. Ми можемо зичити всього і хочемо насправді, щоб людина це отримала. Але де все таки є джерело щастя, радості, миру, спокою? Якщо в пустині зустріти мандрівника і побажати йому напитись води, не вказавши де вона є. То він так і зостанеться спраглий. Але церква, нам показує ці цілющі джерела. Вони є. Нам тільки потрібно бути пильними і шукати їх. А знайшовши, ділитись не тільки з рідними і друзями. Але навіть і з ворогами.

Але, джерела ці можуть бути різні. Одні справжні, інші підступно оманливі. Я хочу, щоб ми всі згадали про той випадок, коли під час перебування Христа в пустині, диявол вивів Його на високу гору і показав всі царства світу. І сказав: «все це належить мені. Багатства, слава, влада, розкіш. І я даю це кому хочу. Поклонись мені і все буде Твоє». Так само як в едемському саду, лукавий своїми хитрощами, хотів і Христа взяти під свою владу ласкавими, обіцянками. Але, Христос зійшов на землю, маючи чітке завдання, спасти рід людський від влади диявола. І дуже відповідально віднісся до Свого завдання. Тому, чітко відповів: «Написано: Господу Богу одному поклоняйся і Йому одному служи». І сатана відійшов до часу.

Мені на думку сьогодні спадає таке. Чим більша посадова особа, тим більше відповідальності. І так само, більша спокуса. Написано: «кому багато дається, з того більше спитається». Коли Христос прийшов на землю, Він мав завдання і мав велику відповідальність. Він був мудрий і не спокусився на легке життя в розкошах. А навпаки, свідомо пішов на мученицьку смерть, щоб виконати завдання спасіння роду людського

Сьогодні у нас багато осіб, великих політиків, тих, яких вибрали люди, в теперішній час. Вони приймають закони, керують державою. За ними, мільйони людей. І їхні рішення, впливають на долю нашого народу. Але ми повинні зрозуміти, що й за ними диявол стоїть. Він шукає до них підходу, шукає найменші щілинки, щоб пробратися і спокусити. Різними, різними шляхами. Часто через інших політиків, які знають як зробити, щоб закон захищав саме їхні інтереси, а не людські. «Давай ми собі так проголосуємо, розмовляють. Ось за цей закон. Так, він злочинний. Він проти інтересів простих людей. Але ти будеш мати і я буду мати. Ну дивися, нас тут майже п’ятсот, з помічниками тисяча. А людей понад сорок мільйонів. Розділи на всіх, що їм дістанеться? А якщо поділимось ми між собою, то буде таки непогано. А люди бідні завжди були. На всіх не настарчиш. А якщо ми поділимось, то хватить нам і нашим нащадкам, на кілька поколінь». І знаєте, в тих людей, яких ми обрали захищати наші інтереси, від тих нулів які їм пропонують, стають квадратні очі, дух забиває. За одну мить, вони стають мільйонерами. Хіба можуть вони встояти від такої спокуси? Диявол робить свою роботу. Вони спокушаються і йдуть на злочини, проти своїх виборців. Тим часом, люди зубожіють. Подивимось на нашу країну. Вже не один десяток років, люди не перестають надіятись, на краще життя. В такій прекрасній, чудовій державі. З такими прекрасними природніми багатствами. І з такими бідними людьми. Сьогодні, тільки мала частинка українців, проживає в достатку. Ще менша в розкошах. Скільки маєтків вони мають тут, чи за кордоном. Нам це показали все як на долоні. І наші люди, дивлячись на це «ревуть як ведмеді і стогнуть як голуби» Так написано в Біблії, в книзі пророка Ісаї 59 розділ. Отак наші політики влаштували. Такі поставили умови для людей, що люди збідніли. Вони не мають роботи, помирають, бо не мають за що купити ліків. Їдуть за кордон на заробітки, лишаючи свої родини. Сьогодні все це твориться. Отже ті люди, неправдиво збагачуючись, знайшли джерела щастя отруйні, оманливі. Я сьогодні навожу приклад з 59 розділу пророка Ісаї повірте, все там написано про теперішній час. Про нас з вами, про нашу країну. І що сталося все це з нами, через наші гріхи і провини. Кожна країна через це переходить. Можливо проходить це навіть по декілька раз. Це випробовування. Випробовування і для нас, і для тих людей, які йдуть і приходять до влади.

Ось цей розділ з Біблії, де все від початку до кінця описано. Прочитайте уважно і поміркуйте. Попросіть, щоб Господь дав розуміння. 59 Ось, рука Господа не скоротилася на те, щоб спасати, і вухо Його не обважніло для того, щоб чути. Але беззаконня ваші зробили розділення між вами і Богом вашим, і гріхи ваші відвертають лице Його від вас, щоб не чути. Бо руки ваші осквернені кров’ю і пальці ваші – беззаконням; уста ваші говорять лжу, язик ваш вимовляє неправду. Ніхто не підносить голосу за правду, і ніхто не заступається за істину; сподіваються на пусте і говорять неправду, зачинають зло і породжують злодійство; висиджують зміїні яйця і тчуть павутиння; хто з’їсть яйця їх, – помре, а якщо розчавить, – виповзе єхидна. Павутиння їх для одягу непридатне, і вони не покриються своїм виробом; діла їхні – діла неправедні, і насильство у руках їхніх. Ноги їхні біжать до зла, і вони поспішають на пролиття невинної крови; думки їхні – думки нечестиві; спустошення і загибель на стежках їхніх. Путі миру вони не знають, і немає суду на стежках їхніх; путі їхні викривлені, і ніхто, який іде ними, не знає миру. Тому-то і далекий від нас суд, і правосуддя не досягає до нас; чекаємо світла, і ось темрява, – осяяння, і ходимо у мороці. Сприймаємо на дотик, як сліпі стіну, і, як без очей, ходимо навпомацки; спотикаємося опівдні, як у сутінках, між живими – як мертві. Усі ми ревемо, як ведмеді, і стогнемо, як голуби; очікуємо суду, і немає його, – спасіння, але воно далеко від нас. Бо злочини наші численні перед Тобою, і гріхи наші свідчать проти нас; бо злочини наші з нами, і беззаконня наші ми знаємо. Ми зрадили і сказали неправду перед Господом, і відступили від Бога нашого; говорили наклеп і зраду, зачинали і народжували із серця неправдиві слова. І суд відступив назад, і правда стала вдалині, бо істина спотик¬нулася на площі, і чесність не може увійти. І не стало істини, і той, хто віддаляється від зла, піддається образі. І Господь побачив це, й огидно було очам Його, що немає суду. І бачив, що немає людини, і дивувався, що немає заступника; і допомогла Йому правиця Його, і правда Його підтримала Його. І Він поклав на Себе правду, як броню, і шолом спасіння на голову Свою; і вдягнувся у ризу помсти, як в одяг, і покрив Себе ревністю, як плащем. Мірою відплати, за цією мірою Він воздасть супротивникам Своїм – люттю, ворогам Своїм – помстою, островам віддасть належне. І будуть боятися імені Господа на заході і слави Його – на сході сонця. Якщо ворог прийде як ріка, подув Господа прожене його. І прийде Відкупитель Сиону і синів Якова, які навернулися від нечестя, – говорить Господь. І ось завіт Мій з ними, – говорить Господь: Дух Мій, Який на тобі, і слова Мої, які вклав Я в уста твої, не відступлять від уст твоїх і від уст потомства твого, і від уст нащадків потомства твого, – говорить Господь, відтепер і до віку.

Через пророка Господь говорить, що люди хочуть світла, але навкруги темрява. Вони хочуть істини і правди. А правди немає. Вони, дивлячись на те, як люди при владі обманюють їх і нічого не бояться, але будуть боятися написано. Вони матимуть страх від заходу до сходу. Будуть тікати на схід і там буде страх, і на заході і всюди. Господня рука дістане. Одних дістане за їх злочини. Інших дістане щоб спасти. В цих словах наша втіха. І як прекрасно закінчується той розділ: « і прийде Відкупитель Сиону і синів Якова, ЯКІ НАВЕРНУЛИСЯ ВІД НЕЧЕСТЯ» говорить Отець до Сина Свого Ісуса Христа: «Дух який буде на Тобі і слова які Я вкладаю в уста, перебуватимуть на них, на тих людях віруючих, які шукають правди. Які не хочуть грішити. Які тікають від спокус, яких так багато навколо нас. Але ці люди, хочуть жити чисто. Вони хочуть бути святим, освяченим народом. І тому, говорить і Дух який був на Тобі, і ті слова які я вклав в уста Твої, не відійдуть від них і від нащадків їх, від нині і до віку.

Це не прості слова. Це клятва Отця Небесного! Що цей Новий заповіт, складався з Своїм Сином там, на небесах! Ще землі не було, а цей заповіт вже складався. І сьогодні кожен із нас, хто вірує в Сина Божого Ісуса Христа, автоматично входить в той заповіт. Значить, він складений з нами. Значить той Дух Святий, буде з нами і ті слова які сказав коли ми слухаємо Слово Боже, вони будуть з нами. А що це означає що Дух Святий буде з нами і слова будуть з нами? Невже це означає що ми будемо щасливі, що на нас посиплеться срібло й золото. І нам не потрібні будуть політики? Вся суть цих слів, заключається в тому, що Ісус Христос, був наділений Духом, коли прийшов на землю. Сюди. Ви знаєте, що Господь оберігав Його. Дух Святий оберігав Його. Коли Він народився, Ірод хотів Його вбити, та Господь оберігав Його. Коли Він втік в Єгипет. Господь оберігав Його і вів Його Духом Своїм Святим. Він зростав в Назареті, Господь охороняв Його. Коли Він пішов в пустелю, потім, коли пішов з пустелі на проповідь. Господь охороняв Його Духом Своїм Святим. Він сказав: «Моя рука буде над Тобою». Ти не вийдеш з поля Мого зору. Я постійно пильно буду за Тобою спостерігати. Буду охороняти Тебе, але Ти виконай Свою місію. Спаси цей рід людський. І Дух Святий, завжди перебуватиме з Тобою. Ось чому проповідуючи, Ісус Христос говорив: «Дух Святий на Мені». І ще говорив: «Я не прийшов Свою волю виконувати, а Я прийшов виконати волю Отця Мого що на небесах».

Син Божий, пройшов той етап життя. До хресної смерті. І перед смертю говорив: «Я можу віддати Своє життя, а можу його не віддавати. Отець не заставляє Мене». Але Христос, віддав Своє життя за нас. Він виконав те, що потрібно було виконати. Задля чого Він прийшов на землю. І Дух Святий, провів Його, через всі перешкоди і небезпеки. Охороняв Його від лукавого. І ввів Ісуса Христа в славу Отця Небесного. Але й за віруючих в Нього, Ісус молився: «Отче, щоб там де Я буду в Твоїй славі, щоб там були і ті, які повірили в Мене». Ви розумієте, яку ми маємо надію! Ось які радісні слова, мають втішати нас сьогодні. Яка кругом несправедливість, які проблеми, які злидні. Та ми маємо до кого звернутись: «Господи, захисти мене Святим Духом. Тим Духом, який був на Ісусі Христі, хай буде на мені. Адже я нащадок потомства Ісуса Христа. Я вірю в Нього, я вірю в вічне життя, я вірю що Христос прийшов, щоб спасти мене. Я намагаюсь всім серцем виконувати Божі заповіді, сповідаюсь і причащаюсь Тіла і Крові Господньої. І я прошу Тебе Господи, не за діла свої прошу, а чекаю на Твою милість. Будь зі мною в усі дні життя мого і проведи через всі перешкоди до Твоєї Слави! Тому, як би не було важко в житті, якщо ми йтимемо дорогою правди, Бог підтримає нас. Як ви гадаєте, коли на душі не буде гріха, а буде мир і спокій. Якщо навіть і будуть нестатки, чи ми будемо щасливі чи нещасливі? Адже наш настрій не те, що ми бачимо навкруги, а те, чим живе наша душа. Чому ви гадаєте мученики, які віддавали своє життя, з радістю йшли на смерть на різні тортури якими їх мучили? А тому, що вони жили по правді. Повірили в Христа раз і назавжди. Вони відчували підтримку Духа Святого. Вони не хотіли грішити, а хотіли бути народом святим. Господь залюбки до кінця допомагав їм.

Зараз у нас тяжкі часи. Той шлях, який проходить наша держава, це важкий, для багатьох спокусливий шлях. Диявол лютує! Він так старається, через кілька сотень неправдивих людей, обманути весь рід людський. Щоб люди зубожіли, озлобились, щоб люди зненавиділи Бога. Говорили Бог знає які слова, спокушалися і творили гріхи тяжкі, мерзотні. Йому того тільки й треба. Але той, хто не хоче грішити, любить Бога, вірно стоїть, твердо стоїть, він буде просити Духа Святого: «Господи, захисти мене». І Дух Божий захищає, насправді. Христос, ближчий до нас, ніж ми самі до себе. Але на жаль, не мільйони людей захищає, а одиниці, десятки, сотні. Може тисячі. Тих, хто просить про той захист. Які прагнуть, бути святим народом. Які хочуть мати спасіння в Бозі. Не про багатство мріють, щоб впало їм на голови. Вони шукають Слова Божого в першу чергу. Бо це хліб насущний. Це те, що в першу чергу нам необхідне. Тут, в цьому земному житті, і в вічності.

Коли людина помирає, душа покидає тіло. Душа, не просто відходить в нікуди. За нею приходять Ангели. Щоб супроводжувати в неземні простори. Ангели приходять і Божі і лукаві. Всі хочуть забрати ту душу з собою. Божі Ангели, шукають за душею добрих справ, щоб забрати в Царство небесне. Лукаві чекають, щоб забрати душу, в вічну темряву пекельних мук. Скажіть будь ласка, ті люди, які зрадили свою батьківщину, обікрали свій народ, які вбивці. Ті, які вчинили величезні злочини. Тільки їхня душа покидає тіло, лукаві приходять за нею. Господні ангели також хочуть забрати ту душу. Але чорні ангели, впевнено цю душу ведуть з собою. Він наш! Бо ми в ньому, маємо багато дечого. Він нас слухав багато разів! Він не слухав Бога, він не служив ні Богу ні людям і Бога не боявся. Він все робив так, як ми казали.

В зв’язку з тим, хочу навести приклад Ісуса Христа. Уже перед самим Своїм стражданням і смертю, Христос сказав до Своїх учнів: «ось, іде вже сатана. Вже стоїть на порозі, але в Мені він не має нічого. Я не маю жодного гріха. Він в Мені, нічого не знайде». Ось до чого нам потрібно прагнути! Звичайно, зовсім безгрішним не може бути ніхто, крім Спасителя! Але, гріхи різняться між собою! Борімось з ними! Просімо в Господа підтримки і ми будемо мати дуже гарні результати. Очистивши, якомога ретельніше, свої душі. І коли прийде наш час, Божі Ангели з радістю заберуть нашу душу. Якщо вона сяятиме праведністю, милосердям, Любов'ю до Бога і ближніх. Ті люди, які поступають неправедно в нашій країні, таки час від часу мабуть замислюються, як вони живуть. Господь, піклуючись і про них також, тими чи іншими методами намагається відкрити їм очі. І думаєте вони не бояться? В тому ж розділі пророка Ісаї читаємо: діла їхні – діла неправедні, і насильство у руках їхніх. Ноги їхні біжать до зла, і вони поспішають на пролиття невинної крови; думки їхні – думки нечестиві; спустошення і загибель на стежках їхніх. Путі миру вони не знають, і немає суду на стежках їхніх; путі їхні викривлені, і ніхто, який іде ними, не знає миру. . . І будуть боятися імені Господа на заході і слави Його – на сході сонця.

Гірко про це говорити, але і серед нас, навіть серед віруючих гріхів багато. Дуже багато. І якщо ми «не відвернемось від нечестя», гірка участь нас чекатиме. Ми повинні намагатися, стати народом святим. І тоді, «Якщо ворог прийде як ріка, подув Господа прожене його. І прийде Відкупитель тих, які навернулися від нечестя, – говорить Господь. І ось завіт Мій з ними, – говорить Господь: Дух Мій, Який на тобі, і слова Мої, які вклав Я в уста твої, не відступлять від уст твоїх і від уст потомства твого, і від уст нащадків потомства твого, – говорить Господь, відтепер і до віку. Ці слова, повинні втішити нас. Можливо ми будемо сумувати, можливо от нам зараз хочеться достатку, але повірте, що джерело щастя, миру і спокою, це мир Божий, це спокій душі. Найголовніше, покластися на Бога в тій ситуації, в якій ми опинились. Пройдуть ті важкі часи, пройдуть і спокуси, які хвилями накочує диявол. Стане затишок і спокій. Адже пройшли ті часи, коли мучеників вбивали за віру Христову. Пройшли часи атеїзму коли забороняли в Бога вірити. Пройшли часи війни, голодомору, репресій комуністичних. Пройде і цей етап. Але якими ми вийдемо з цих випробовувань? Звичайно, як я вже казав, спокус до гріха в народі страшенно багато. І багато хто спокуситься, навіть серед віруючих. Та потрібно, вчасно схаменутися. Вчасно прийти до Христа в покаянні. Знаймо твердо! Бог буде нас охороняти і допомагати. І дасть нам достаток як Він казав: « Я хочу щоб ви жили по достатку». Він дасть достаток не тільки духовного слова і Духа Святого, але й всього того, що нам необхідно для нашого земного життя. Кожен знає, яку має потребу і про всі знає Господь. Хай Слово Боже залишається в нашій пам'яті. Рано чи пізно все це закінчиться і багато людей будуть засуджені. А остаток буде оправданий, тому, що повірили в Христа. Тому, що не зрадили, тому, що були твердими і міцними. Давайте молитися, щоб бути в тому спасенному останку, щоб бути переможцями, а не переможеними. Шукаймо цілющих спасенних джерел! Ділімось ними з усіма! Якщо ми віддамо себе в руки Господу, Господь нас нікому не віддасть. Амінь.

Категорія: Мої статті | Додав: otec (05.02.2017)
Переглядів: 127 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: