Віра в порчі

     Забудьте образу на ворогів. Зробіть подарунок самі собі.

Благословення родини.

про обряд вінчання

ПРО ПІСТ
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа

Минув тиждень від початку Великого Посту. Дуже часто постом називають утримання від скоромної їжі — м'ясо-молочних та яєчних продуктів. Тому сьогодні хочеться звернути увагу на те, що піст — поняття набагато ширше і всеохоплююче.
Отже, що ми називаємо постом?
Піст — це утримання, вміння людини володіти собою, перемагати зло в собі самому, виправляти свої недобрі звички та пристрасті. Постом ми називаємо обмеження нижчих потреб тіла, щоб віддавати більше уваги вищим прагненням душі. Піст — це високий, відданий Богові настрій душі і рішуче обмеження усього того, що може цей настрій принизити чи зіпсувати спокусами життя та заходами ворога людини — диявола.
Отже, перша основа християнського посту — це цілковита захопленість своїм духовним життям, повна відданість Богові.

Другою причиною, що викликає потребу посту, є сум душевний, почуття втрати. Адже так часто гріхи, земні клопоти віддаляють нас від Бога. Почуття гріховності, почуття втраченої чистоти совісті, почуття жалю за недобрі вчинки, за образу Христа своїм життям - все це у щирого християнина викликає потребу посту, як всякий великий сум і туга примушують людину забувати за їжу та інші потреби тіла. 

Причини посту і періоди його протягом року мають у християн історичну основу. Ми постимо, згадуючи сумні дні з життя Ісуса Христа, Божої Матері, Апостолів. Обмеження у смачних стравах та веселих розвагах у ім'я Господнє ми розуміємо, як спокуту за всі наші прогріхи, як жертву терпіння Ісусу Христу за Його великі страждання, які Він переніс з великої любові до нас. Так само в середу і п'ятницю ми постимо, згадуючи страждання Христа, коли „забрали від нас Жениха" (Матвія 9. 14-15).
Звичайно, далеко не всі зможуть дотримуватись цілковито цих рекомендацій, які виписані в церковних приписах щодо вживання тих чи інших продуктів. Малі діти, хворі люди і ті, що важко фізично працюють для підтримання свого організму, мають вживати поживнішу їжу ніж ту, що визначається в Церковних календарях.

Важливо, насамперед, розбудити жаль в душі за гріхи перед Богом, перед ближніми. Адже Спаситель весь тягар людських прогріхів узяв на Себе. Ці гріхи височіють над нами неначе стеля, що має завалитись. Але Господь з любові до нас цю стелю тримає і чекає від кожного з нас: «… Покайся, знищ свої гріхи, хай не впаде жоден камінець з цієї стелі на твою голову". Господь терпить, чекає.

Господи Ісусе Христе, прости нам, грішним, прости. Дай нам сили, дай розуму, осіни Своєю благодаттю, щоб кожен з нас став на шлях праведності. Щоб Твоя жертовна любов запалала в наших серцях, і це велике сяйво розвіяло темряву ненависті, образ, насильства і всякого зла. Нехай прийде до нас Царство Твоє добра, милосердя і любові. Амінь.

Читаючи Біблію…

Іоїль. 2 12-14. "… говорить Господь: наверніться до Мене всім серцем своїм у посту, плачу, і риданні. Роздирайте серця ваші, а не одяг ваш, і наверніться до Господа Бога вашого; бо Він благий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і жалує про біди”.
о.Леонід Лотоцький з книги Життєва стежина