ПРО ЯЗИКА - 30 Жовтня 2010 - Церква "Різдва Богородиці"
Головна » 2010 » Жовтень » 30 » ПРО ЯЗИКА
19:49
ПРО ЯЗИКА

Проповідь про язика

                     В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

        Сьогодні я хочу звернути вашу увагу на слова з послання апостола Якова 3 глава  про те, що; хто не грішить словами, той досконала людина. Бо в такий спосіб вона дійсно керує і приборкує своє тіло. Ці слова належать до кожної людини. Бо хто ж з нас не грішить словами? Мабуть усі грішать  словами більше як ділами. Але якщо хтось такий є, то він досконалий. Бо може приборкати своє тіло.

Як можна приборкати своє тіло? Візьмемо такий приклад. Ось вершник їде на коні. Одяг на нього вуздечку. І хоч кінь набагато більший за вершника, і набагато сильніший, але він людині підкоряється і виконує його команди. Також ми бачимо на морі великий корабель, але керує ним одна людина. І які б вітри не були, які б шторми не бушували, досвідчений керманич виведе корабель на безпечне місце.

Ось так і ми разом з вами можемо також керувати своїм тілом як нам говорить апостол Яків. Є внутрішнє я в нашому тілі. І коли це внутрішнє я говорить, то тіло йому підкоряється.

Наше внутрішнє я, це мозковий центр. Це наш розум, це наша суть. І щоб ми з вами не робили; чи то рухаємо рукою, чи ступаємо  ногою, чи поводимо очима, чи говоримо устами, це все ми виконуємо через команду нашого внутрішнього я. І тому апостол Яків наголошує, що якщо ми приборкаємо наше тіло, то зробимо великий подвиг в нашому житті.

Але я все ж таки повернусь до того, що в своєму житті ми дуже багато грішимо словами. Тому повинні звертати на це велику увагу. Бо язик дуже маленький член нашого тіла. Але вміє наробити багато шкоди в нашому житті. Так як наприклад одним невеличким вогником від сірника можна наробити величезного пожару. Що бувало як раніше вигоряли цілі села чи навіть міста від маленького вогника. Так і наш язик коли вимовляє прокляття, чи то нецензурні слова, чи наклепи, то може наробити величезної шкоди не тільки своєму тілу, а й тим, в чийому оточенні людина перебуває. Цей маленький язичок може заробити багато багато гріхів які приведуть нас  до геєни вогненної. Якщо ми його не будемо контролювати. Тому ми повинні контролювати своє тіло своїм внутрішнім я.

Якщо послухати дальше слова апостола Якова, то він говорить, що з одного джерела не тече вода солодка і гірка. Так само на одному дереві не ростуть виноград і тернина. Такого не буває. Якщо джерело, то з нього тече вода одного смаку. А якщо дерево, то родить один якийсь плід. Так і з наших уст ідуть або хороші, або погані слова. Не можна сказати що ми в житі такі прекрасні і чудові. Чи навпаки грубі і озвірілі. Буває, що в одному місці ми чемні, виховані, говоримо гарні речі. А в іншому місці нас не впізнати. Особливо це спостерігається,  коли людина твереза - добра. А коли сп'яніє, то її і впізнати не можна. В якісь мірі це як маскарад. Знаєте, часом люди щоб виглядати краще, одягають на себе перуку і здаються такими гарними. А коли скидають їх, то часом і лисину можна побачити. Тому ми маємо слідкувати за собою. Бо Господь наділив нас розумом.

        Якщо ми сьогодні подивимось на творіння Господні; чи то птахи, чи тварини, чи риби, то бачимо, що всі вони безсловесні. І всі вони приборкуються людиною. І на сьогоднішній день ми бачимо приручених слонів, тигрів, соколів, пінгвінів, не кажучи про домашніх тварин: собак, котів, і всякої худоби. Але наскільки важко нам приручити свого язика. А саме, надзвичайно важко навчити язик не осуджувати, не проклинати, не говорити нецензурні слова. Це надзвичайно важко. Але над тим потрібно працювати.  Ви знаєте, читаючи Біблію знаходимо в пророка Михея такі слова, де він говорить про людей наче про скотину. Наприклад він говорить, що людина ірже як коняка.  Ми  знаємо, що іржання властиве коню. Але буває, що людина сміється по людськи. А буває часом, що втрачає контроль над собою і до того розходиться, що її сміх уже нагадує коняче іржання.

        В іншому місці пишеться, що людина валяється в болоті як свиня. Ми знаємо, що свині властиво валятися в болоті. Бо така її природа. І ніхто свиню за це не осуджує. Але коли ми бачимо, що людина випила лишню чарку і валяється в болоті подібно до свині, то ми її засуджуємо і її вигляд викликає відразу. Бо така поведінка властива нерозумній свині, а не наділеній розумом людині. І дуже жаль, що вона скочується до такого стану не контролюючи себе. Таких прикладів можна ще приводити. Але ми не маємо права опускатися до рівня худоби.  Ми маємо тримати контроль над собою, над своїми дітьми. Бо навіть довелось почути від дуже хорошого хлопчини восьмикласника такі слова: ну, я можу випити пляшку пива. Але я не валяюсь як інші хлопці з нашої школи. Це було скажу вам страшно слухати.

        Ми наділенні Богом волею і свободою. Але маємо обирати добро. Я хочу сказати, що очі Господні завжди дивляться на нас. Але написано, що очі Господні завжди дивляться на кроткого і смиренного. На того, хто перш ніж сказати слово, думає. На того, хто не проклинає, не засуджує. Хтось може сказати, що таких людей напевно на світі не має. Але якщо ми не бачимо таких людей перед собою, то давайте відкриємо Біблію і там таких людей знайдемо. Ви знаєте, що Господь найбільше розмовляв з Мойсеєм. Це пророк який вивів народ свій з Єгипту. І який же Мойсей був кроткий і смиренний. Ви навіть подивіться. Мойсею було 80 років, коли він пас отару свою і Господь його покликав. 80 років. Це вже був старець. Але він  був кроткий і смиренний. І тому, Господь сподобав цього чоловіка і покликав його, щоб він став Його пророком. І вивів народ ізраїльський з полону. І я хотів би звернути увагу, що Господь неодноразово хотів вигубити ізраїльський народ у пустині тому, що ці люди були твердосерді і непослушні. То Мойсей молився і просив: Господи, ну що скажуть єгиптяни і язичники? Що Ти вивів цей народ для того, щоб погубити в пустині? Це буде соромно. І Мойсей мав таку я б сказав відвагу. Просив, благав, щоб Господь змінив Своє рішення. Хоча Бог обіцяв Мойсею що Він з нього почне новий рід. Бо ці люди через свої гріхи не заслуговували на ласки Господні. Але Мойсей дуже просив, сильно молився. І це було неодноразово. А коли прийшов момент і Господь сказав що нікого з тих що вийшли з Єгипту не введе в землю обітовану де тече мед і молоко, то і Мойсей попадав в це число. Але він знову звертався до Господа з проханням, щоб йому ввійти в землю цю. Але Господь йому на цей раз відмовив. Причому сказав, щоб Мойсей більше не просив його про це. Але сказав, щоб він вийшов на гору і подивився навкруги. Бо вже прийшли до цієї землі. «Вийди Мойсею і побачиш цю землю». І Мойсей змирився. За народ він молив Бога невідступно. Просив і просив. А за себе один раз попросив і змирився з рішенням Божим. Наскільки був кроткий і смиренний. Наскільки був покірний. Тому, кожен із нас навіть і проживши до глибокої старості, можливо не приборкав свого язика, можливо не приборкав своє тіло. Але кожен може себе приборкати наложивши управу на себе як вуздечку на коня. Звичайно відразу все не вдасться, але з часом все вийде.

        Я хочу розказати вам один випадок, коли до нас в церкву приїхала одна жінка з західної України і підійшла до сповіді. А в них на заході така традиція в церквах, що після кожної сповіді священик назначає покуту. Це чи поклони, чи вичитування молитов, чи акафістів. В них така традиція. І ось ця жінка посповідавшись просить: наложіть на мене покуту. Але як ви знаєте у нас такої традиції немає. Проте так вийшло, що жінка ця під час сповіді наговорила стільки всього чого було треба і чого не треба. І коли вона попросила покуту   я машинально сказав: ви знаєте, не порозмовляйте до вечора. Помовчіть. Не розмовляйте ні з ким. Вона дивиться на мене. Як не розмовляти? Ну так кажу. Це таку даю вам покуту. Вона стала просити: я цього не зможу, дайте щось інше тільки не це. Розумієте, ми багато чого можемо зробити, а от приборкати свого язика надзвичайно важко. Тому знаючи скільки гріха ми набираємось в розмовах, християнські подвижники накладали на себе обітницю мовчання. Григорій Палама мовчав три з половиною роки. Бо він бачив, що з його язика час від часу вилітають недобрі слова гніву чи осуду. І таким чином люди виправлялися і мали великі духовні досягнення.

Отож контролюймо себе. Щоб Господь дивився на нас як на кротких і смиренних. І вислуховував наші молитви. Стримуймо свого язика. А якщо говоримо, стараймось говорити слова якнайкращі. Стримуймо своє тіло від п’янства, від ліні. Від перелюбу, крадіжок і інших речей які є гріховними. Знаю, що це нелегко, але потрібні старання. Знаєте, як кажуть язик мій ворог мій. Але потрібно найперше його приборкувати, бо ми язиком судимо, лаємось, проклинаємо. А тоді тим самим язиком приходимо і молимось. Промовляємо слова молитви. Але ті слова є вже я б сказав трошки з душком. Бо всі ви знаєте що в болоті не буває смачної води. Хоч може вода і осяде, і очиститься, але все таки буде з неприємним запахом. Тому чи будуть наші слова молитви приємні Господу. І правильно казав апостол Яків що з одного джерела не може текти солодка і гірка вода. І якщо людина через усе своє життя несе гнів, сварку, наклепи і інші неподобства, то прийшовши в церкву вона стоїть смиренно. Але всередині вона не перемінилася. Вона наче маску на себе надягла. Написано в Святому письмі, що ці люди насправді є вовки в овечих шкурах. Я не хочу сказати що такі люди є сьогодні серед нас, але в житті хоч і не часто, але такі трапляються. Що і до церкви ходять, і моляться, але в буденному житті серед родини, серед сусідів, бувають жорстокими і грубими. Тому таких людей ці короткі миті добрості не спасуть.

Якщо ми добрі, то стараймось бути такими завжди і всюди.  Контролюймо себе, виправляймо і Господь бачачи наші старання допоможе нам у цьому. І буде дивитись на нас як на кротких і смиренних і буде вислуховувати наші молитви. Амінь.

Переглядів: 644 | Додав: otec | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: