Я бачив пекло - 10 Листопада 2012 - Церква "Різдва Богородиці"
Головна » 2012 » Листопад » 10 » Я бачив пекло
20:38
Я бачив пекло

Про молодь

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

      Десь місяць тому назад, в будний день, приїхав з села до церкви чоловік, щоб розповісти свій сон. Григорія, старенького вже, я знаю давно. Дуже його шаную. Це віруюча, порядна людина. І хоч живе в селі, де немає церкви, проте, постійно перебуває в молитві і в читанні Святого письма. Коли має змогу і здоров'я йому дозволяє, приїздить на службу Божу до нашої церкви.

            Ось, що він мені розповів. Що бачив, чи то сон, чи то видіння. Наче стоїть він вночі і дивиться на місяць. І бачить на цьому місяці, дуже швидко крутиться колесо. Знаєте, як диск електричної циркулярки крутиться. І так швидко, що здається що ось, ось вирветься з цього місяця. Так було деякий час. А потім, на місці диска, став хрест. І підніжжя хреста, вже виходило за коло місяця. Тоді, хрест, змінився іконою Ісуса Христа. Через якийсь час, картина зникла.

             А сьогодні, тільки я переступив поріг Мазурівської церкви, як мені на зустріч, дуже хвилюючись, вийшла жінка. Також старенька, вже їй 75 років. І розповіла, що вдосвіта, їй також приснився сон. Вірніше не сон, а як би до неї говорили і вона слухала. А сказано їй було, щоб вона йшла до церкви і молилась за людей. І священику щоб сказала, щоб і він молився за людей, особливо  за молодих, які перебувають в страшному гріху.

Чи випадкові ці сни?  В Діяннях апостолів (2. 17); говориться: а це те, що пророк Йоіл передрік: І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися. (Йоіл 2 28)

Іова 38. 14 -17; говориться: Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того: у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі, тоді відкриває Він вухо людей, і настрашує їх осторогою, щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає, щоб від гробу стримати душу його, а жива його щоб не впала на ратище.

 То мабуть, ці люди, розповіли про свої сни, невипадково. В Біблії, часто згадується, що Бог, звертався до народу, через Божих людей. І вони, Духом Святим водимі, розповідали про те, що вони чули від Господа.  Так і ці люди, цей чоловік і ця жінка, водимі Святим Духом розповіли про свої сни мені, щоб я розповів вам.

            Що означають ці сни? Не важко здогадатись. Колесо крутилось з шаленою швидкістю на місяці. Що це означає як не те, що час летить дуже швидко. Мало хто з нас відмічає що пройшов день, як раніше ми відмічали. Зараз, ми неділю відмічаємо. Ось пройшла неділя тиждень. А дні пролітають як години. Цей сон нагадує нам про те, що можливо наш час, земної цивілізації добігає кінця. Я не хочу нікого лякати страшним судом, бо ніхто не знає коли буде кінець світу. Завтра, чи через тисячу років. Проте, всі ми бачимо, що час летить неймовірно швидко.

Сон цієї жінки, також цікавий. Бо якраз на цю службу Божу, я готував проповідь про те, як розважається наша молодь.

Про це і хочу вам розповісти. Якось, ми, священики району, були зібрані в районній адміністрації, за круглим столом. І питання яке ми розглядали, стосувалась, поведінки сучасної молоді. Говорилось про те, що регулярно проводяться рейди по нічних барах, щоб виявити правопорушення, щоб там не було дітей. Я тоді попросився, щоб і мене взяли у такий рейд.

І ось, мені зателефонували і попросили прийти на чергування о 10 й годині вечора. Нас було 15 чоловік що розділились на три групи. В кожній групі, був міліціонер. І вирушили ми, на огляд нашого містечка.

На вулицях було тихо і спокійно. Десь якийсь перехожий. Зайшли в нічний клуб. Там було багато молоді, вони танцювали на свіжому повітрі. Інші сиділи там же за столиками. Потім ми пішли в нічний бар. Коли ми туди зайшли, то в мене склалось таке враження, що я потрапив до пекла. По перше; темно. Густий морок, переповнений тютюновим димом, змішаним з горілчаним, пивним і перегарним запахом. Дихати було важко. Постійно гриміла важка музика так гучно, що вуха закладало і спілкуватись було неможливо.

 Освоївшись з темнотою, я побачив там дуже багато молоді. Ну знаєте як кажуть - кишить. Всі столики, на яких було повно пляшок з випивкою, були заняті. Причому, сиділи не по чотирьох, а купами. Інші, стояли, з пляшками в руках. Одні бродили, інші танцювали. І ці танці, були схожі на зміїне кодло, що звивається. Вразило те, що було дуже багато дівчат, з пляшками в руках і з сигаретами в устах. Цікаво,  що мене, священика, всі знають в нашому містечку. Але, ніхто! Ніхто не звернув на мене уваги. Не осікся, не засоромився. Всі уже були п'яні.  Бо провели в цьому закладі вже кілька годин. А цей бар закривається о 3й, 4й годині. Що буде з цими дівчатами і хлопцями до цього часу?

Пробувши там менше п’яти хвилин, я вийшов з цього закладу, як одурманений. Дома, три рази мився і міняв одежу, щоб позбутись тих запахів. Більше трьох днів, я не міг прийти до себе, перебував як в якомусь тумані, в важкій і гіркій тузі. Що відбувається з нашою молоддю? І це ж не тільки у нашому містечку. Це по всій Україні і не тільки в Україні.

А батьки, довіряють своїм дітям. Бо діти робляться такі білі і пухнасті. І кажуть, ми нічим таким не займаємось. П’ємо соки, танцюємо, спілкуємось. І нікому з батьків не приходить в голову, піти і подивитись, де перебуває їх ще геть малолітня донька чи син. І чим вона там займається. Адже на ранок, як розповідають сусіди цього закладу, вся територія навкруг, вибачте на слові оббльована  і встелена «резинками», які молодь використала за ніч, щоб не було вагітності.

А батькам і в голову таке не приходить. Вони собі думають, що нинішня молодь розважається так, як розважались вони в молодості. Танцювали, веселились і вже о 12 й розходились по домівках.

Ми всі плачемо і жаліємось на бідність і важке життя. А де ж беруть гроші діти на таку величезну кількість випивки і сигарет? І ми  собі думаємо, що за все це нас Господь благословить? Хто відповідальний за наших дітей? Хто буде відповідати перед Богом за їх зіпсутість?

Скільки ж звертається до мене молоді з проханням, молитись за них. Бо їхні діти хворіють, сім`ї розпадаються, у них самих депресії і хвороби. Матері, бабусі приходять просити за них. Так звичайно, молимось і просимо Бога про допомогу. Але, чи розуміємо ми, що це наслідки теперішньої їхньої поведінки. Це кара Господня. І відповідальність за це, в першу чергу, понесуть батьки цих дітей. За хворих внуків, за розрушені родини. Бо молоді в більшості своїй, немає з кого брати прикладу. Бо батьки і матері тепер дуже часто пиячать, матюкаються, дозволяють собі розпусту, розлучаються через це і залишають дітей напівсиротами.

Був випадок, коли одна жінка говорила зі знайомими жінками і похвалилася тим, що купила доньці нову спідню білизну. Бо вона запрошена на весілля, то може трапиться хтось, то щоб побачив.

Коли ми були на цьому рейді, то, серед п’яної молоді, виявили дев’ять п’яних, неповнолітніх дітей. Це тільки за один рейд. І що, вони перелякалися? Плакали, чи переживали? Навпаки, ці підлітки, вели себе навіть зухвало! Чому так? Бо знають, що хоч про це і дізнаються батьки, нічого їм не буде. І в школі нічого не буде. Ще навпаки, хвалитимуться перед ровесниками, цим, своїм поступком.  А навіть такі батьки траплялися, які після отриманого зауваження з міліції, ще й грубо висловлювалися. Мовляв: яке вам діло до цього?

А давайте подумаємо? Чи має діло до такого стану справ; міліція, усі ми з вами? Коли до хороших, здорових, яблук покласти одне гниле. То ніколи не буде такого, що це гниле стане здоровим. Навпаки, здорові почнуть гнити. Ост так і з нами вийшло. Спочатку потрохи, а потім все більше і більше. Дійшло до того, що молодь масово зіпсувалась. І батьки, активно цьому допомагають. Як часто буває, запрошують дітей до однокласника, чи до сусіда, на день народження. Батьки відпускають. Чого ж би ні. А коли гості, чужі діти, зійшлися, то на жаль, і дуже часто як виявляється, батьки іменинника, дозволяють собі налити дітям якогось алкоголю. Не питаючи дозволу в батьків запрошених дітей! Хто знає, що буде з дитиною після такого «частування»? А може в дитини алергія? Може вона ніколи такого не пробувала? Може саме ця перша спроба, стане причиною подальшого пияцтва? І взагалі, яке право мають такі горе батьки нав’язувати алкоголь чужим дітям? І що є дуже не зрозумілим так це те, що ті батьки, чию дитину пригощали алкоголем, боязко мовчать. А потрібно б прийти до цих людей і дуже серйозно зробити їм зауваження. І з дитиною серйозно порозмовляти. А ми, мовчимо…

Я знаю одну Маму, яка сама ходила в рейди і бачила, чим займається молодь. Тому, свого сина, категорично не пускала туди. Проте, друзі його таки виманили. Та давай в інше село поїдемо, мама не дізнається. І поїхали. Проте, ця жінка дбала за свою дитину і була налаштована дуже рішуче. Щось запідозривши, вона, зробивши декілька дзвінків, вирахувала, де перебуває її син, якого вона без батька виховує. Вона поїхала серед ночі в це село!І знайшла там на цій «дискотеці» свого сина. І хоча йому вже було 17 років, вона не посоромилась висловити йому свої зауваження, прямо при всіх. І забрала його до дому. Після цього випадку, друзі вже більше не чіплялись.

Донька о. Дмитра, якого ви всі знаєте, навчається в Одесі. Вчителі питають його: Як вам вдалось виховати свою дитину, що вона не курить, серед усіх курящих дівчат?На це, він відповів: моя донька знає. Що після того, як вона закурить, вона вже не буде моєю донькою.

Ось, в Інтернеті, з'явилась така новина. Молода донька поїхала в місто на заробітки. Проводила легковажне життя і завагітніла. Народивши дитину, повернулась до мами. А ще, через деякий час, нікому нічого не сказавши, знов поїхала до міста.

Мати, не стала цьому потурати. Вона, поїхала до міста, знайшла доньку і повернула її до дому. Та побачивши доньчину легковажність, зрозуміла; якщо вона втече вдруге, то вже вона її не знайде. І дитина лишиться без материнської опіки.

І мати, прив’язала доньку ланцюгом до ліжка і три місяці її так утримувала. Тільки випадково вона змогла звільнитись. Жорстоко? Так! Дуже жорстоко! Але, принаймні, ця мати намагалась щось робити, щоб донька не псувала свого життя і життя дитини.

А ми мовчимо. Ось, подивіться які політичні пристрасті вирують. А чи пообіцяв хоч один кандидат в депутати, що буде піднімати питання виховання молодого покоління? Чи нікому немає до цього діла? Тільки за один рейд в нашому містечку було затримано дев'ять п’яних дітей! А скільки ж зуміли «не попастись»? А скільки їх по всій Україні? А нам до цього байдуже! Ось, скільки мітингів у нас політичних! А чому батьки не зібралися хоч раз до нашої Районної ради з вимогою припинити споювати і знищувати нашу молодь? Адже бари працюють до 3 -4 години ночі, поза тим, що мають зачинятись о 23-й. Чому б батькам не зібратись у групи по 30- 40 чоловік і піти по цих барах і заставити продавців їх закрити?

Наше покоління, виявилось дуже слабке, в’яле, наївне і не далекоглядне.  Адже люди наші, в війнах перемогу отримували.  Після розрух країну відбудовували! А ми тепер, розумні, освічені, не можемо перемогти кучку цих людей, що збагачуються на здоров’ї наших дітей? Що виманюють у дітей тяжко зароблені наші кошти і задоволено потирають руки? Не час нам бути байдужими. Ой не час!

Господь дуже терплячий, та, терпіння Його не безмежне. Ті люди, що виготовляють і продають шкідливу продукцію для дітей будуть відповідати перед Богом. І ми будемо відповідати за те, що не боролись з ними, за те що потурали розповсюдженню зла. За те, що не жаліли грошей, на цю гидотну.

Нам всім, потрібно змінитись. Вести праведне життя, виховувати дітей згідно Божих заповідей. Щонеділі і в свята приносити Богу жертву хвали на службі Божій. Бо ось,  нас сьогодні в храмі, дорослих людей, набагато менше, ніж п’яної молоді в барі. Що переважає в нашій громаді? Молитва, чи розпуста? І те ще гріх великий, що ті молодіжні п’яні зборища, зазвичай проходить в п’ятницю. В день, коли розпинали Христа. І це день, утримання і посту. Але, як посміховисько над християнськими цінностями, молодь назвала цей день «пятница – развратница»

Спить наша молодь важким сном, після пиятики. І хай попробують батьки їх розбудити, щоб піти до церкви! Та й батькам і в голову таке не прийде. Самі до церкви не йдуть, а ще дитину заставляти! Без молитви вважають вони, можна обійтися. А от без того, щоб напитись в барі і займатись розпустою, обійтись не можна. Як же вони Богові будуть служити, якщо вони сатані служать? Не можна плисти стоячи на двох човнах. Ноги роз’їдуться.

Три роки назад, ми запровадили проводити християнські концерти з молоддю, з естрадною музикою. В першу чергу, цей задум стосувався молоді. Ми, ці концерти, записали на диски. Передивіться. Чи багато там молоді? Буквально, одиниці.

А коли ми їздили з тими концертами по селах, то молодь, що приходили до клубів на вечірні розваги, тікали від цих концертів як від вогню. А тільки концерт закінчувався і відкривався бар, за кілька хвилин поки ми збирались, ці молоді люди вже гуляла з пляшками алкоголю, пива, чи енергетичних напоїв. Чи хоч колись спробували батьки, що п'ють їхні діти? І як воно після цієї випивки? А варто було б.

Гірко про все це думати. І багато хто такі думки відкидає, щоб не засмучуватися себе. Подумаєш, всі так живуть… А про те, що Господь за нами всіма спостерігає, і взагалі думати не хочуть. А час біжить. Шалено швидко. І хто зна, до чого ми наближаємось? Чи до страшного суду, чи до Трьох днів темряви, про які Господь попереджає людей вже багато століть?

http://planeta.moy.su/blog/zvezda_apokalipsisa_tifon_i_tri_dnja_temnoty/2012-02-09-14297

Чи не наше покоління перелиє Чашу Господнього терпіння?

 

 

Переглядів: 464 | Додав: otec | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: