Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

МУЧЕНИКІВ МАКОВЕЇВ


Мучеників МаковеїІв

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

 

Цього дня Православна Церква вшановує пам'ять семи муч. Маккавеєвих, матерi їхньої Соломонiї та учителя їхнього Єлеазара (166 р. до Р.Х.). Священна історія оповідає нам, що у 166 р. до Р. Х. жив в Іудеї старець Єлеазар, священик і законовчитель, славний своєю мудрістю і благочестям. Його привели до мучителя і почали примушувати їсти недозволену  їжу. Але Єлеазар погодився краще померти славною мученицькою смертю за закон Божий, ніж зберегти через його порушення ганебне життя. Під час великих мук, коли від ран священик Божий вже наближався до смерті, він, застогнавши, сказав: «Господу, що має досконале знання, відомо, що я, маючи можливість позбавитися від смерті, приймаю жорстокі страждання і охоче терплю їх через страх перед Богом». Були схоплені і сім учнів святого Єлеазара, брати Маккавєї: Авим, Антонiн, Гурiй, Єлеазар, Євсевон, Алим i Маркел, і з ними їх мати Соломонія. Їх привели до беззаконного царя і також почали примушувати їсти недозволену їжу. Тоді один з них, відповідаючи за всіх, сказав: «Ми готові краще померти, ніж порушити закони». Цар наказав відрізати йому язика, здерти з тіла шкіру і відсікти руки і ноги на очах в інших братів і матері. Позбавленого всіх членів, але ще дихаючого юнака, кинули на величезну розпечену сковороду. Коли помер перший, вивели на наругу другого, і він прийняв муку таким же чином. Вже на останньому подиху він сказав: «Ти, мучитель, позбавляєш нас справжнього життя, але Цар світу воскресить нас, померлих за Його закони, для життя вічного». Коли мучили третього і хотіли йому відрізати язика, він негайно виставив його, безстрашно протягнувши і руки, і мужньо сказав


 

«Від Бога я отримав їх, і за закони Його не шкодую їх, і від Нього сподіваюся знову отримати їх». Навіть мучителі були здивовані такою мужністю юнака. Потім славну мученицьку кончину прийняли ще троє братів Маккавеїв. Сьомому ж, наймолодшому, мати їх свята Соломонія сказала: «Благаю тебе, дитя моє, подивися на небо і землю і пізнай, що все створив Бог з нічого і що так був створений і рід людський. Не страшися цього вбивці, але будь гідним братів твоїх і прийми смерть, щоб я по милості Божій знову придбала тебе з братами твоїми». Після синів померла і мати, радісно дякуючи Богові за те, що вона сама і діти поклали душі за закон Господа Вседержителя. Це були мученики, які пролляли свою кров за віру, за свою Батьківщину. Тому церква і вшановує їх пам'ять. Але не тільки їх. Бо народ ізраїльський піднявся на боротьбу з завойовниками і в нелегкій боротьбі все-таки вигнав завойовників з рідної землі, хоч і багато їх загинуло. І цих революціонерів згадує Святе письмо, як і багатьох інших, що були патріотами.
  о.Леонід Лотоцький з книги Життєва стежина
Категорія: Мої статті | Додав: otec (13.08.2010)
Переглядів: 1887 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 3.3/3
Всього коментарів: 1
1 Славік Т.  
0
А є книга в перекладі повністю?

Ім`я *:
Email *:
Код *: