Ми бачимо, що життя наше протікає з великими труднощами. Особливо в останні роки дошкуляють примхи погоди. То ми мали обледеніння, то 30-ти градусні морози, то посухи. Минуло це, так інше — фінансова світова криза. І ви знаєте, все це не випадково. Своєю безбожницькою радянською історією наше суспільство вибудувало майбутнє, в якому нам доводиться жити. Але ми знаємо, що нема нічого нового в нашому житті. Все повторюється. Давайте відкриємо Біблію і згадаємо історію ізраїльського народу. Вони 70 років були у Вавилонському полоні за те, що порушували Божі настанови (стільки ж років ми були в радянському полоні). Але пройшов час, євреї зрозуміли свої гріхи, покаялись, і Господь дарував їм свободу. Без війн і кровопролиття (так, як і українцям). 2 книга хронік 36 глава. Повернувшись на батьківщину, вони стали облаштовувати своє життя і відбудовувати Храм Господній. Але знайшлись люди, які плели інтриги перед царем, щоб не допустити духовного піднесення народу, і відбудова Храму припиняється при допомозі залякування іншими народами, зброєю і насиллям. (1Ездри 4 гл.) Чи не це відбувається з відбудовою нашої помісної церкви?

І пророкував пророк Агей (там же 5 гл. 1). Книга пр. Агея 1. Так  сказав Господь Саваоф: народ цей говорить: не прийшов ще час, не час будувати дім Господній. І було Слово Господнє через Агея пророка: а вам самим час жити у домах ваших прикрашених, тоді як дім цей у запустінні? Тому нині так говорить Господь Саваоф: наверніть серце ваше на путі ваші. Ви сієте багато, а збираєте мало. Їсте, але не у ситість. П"єте, але не напиваєтесь, одягаєтесь, а не зігріваєтесь. Той, хто заробляє платню, заробляє для дірявого гаманця. Так говорить Господь Саваоф: наверніть серце ваше на путі ваші. Зійдіть на гору і носіть дерева, і будуйте храм, і Я буду благоволити до нього і прославлюся, говорить Господь. Очікуєте багато чого, а виходить мало, і що принесете додому, те Я розвію.

За що?  говорить Господь Саваоф: за Мій дім, який у запустінні, тоді, як ви біжите кожен до свого дому. Тому то й небо закрилося і не дає вам роси, і земля не дає своїх плодів. І Я закликав посуху на землю, на гори, на хліб, на виноградний сік, на єлей і на все, що родить земля, і на людину, і на худобу, і на всяку ручну працю. Далі розповідається, як після проповіді пророка люди кинулись будувати храм, але боялися, бо не було у них коштів і матеріалів, щоб зробити храм таким гарним, як він був. І знову через пророка Агея Господь підбадьорив народ і сказав їм: не бійтеся, бо Моє благословення на це будівництво і постане храм ще кращий, як був. І коли люди ревно взялись до роботи, то знов пролунало Слово Господнє, що хоч у вас раніше справи не ладились, а від сьогодні Я благословляю працю ваших рук.

Щось подібне проходить і в нашому суспільстві. Ми не тільки Помісну українську церкву не можемо створити. Ми бачимо, що навіть не в кожному селі є церкви. А якщо є, то вони виглядають дуже бідно, і

люди не приходять, щоб славити Бога. Наш храм прибраний і облаштований. Але це заслуга порівняно невеликої кількості людей, які постійно ходять до церкви, постійно приносять пожертви. Для інших церква потрібна, щоб посвятити паску, воду. Приємно їм зайти у прибраний двір храму і зовсім не мучить совість, що вони своїх зусиль сюди не доклали. Виходить, ми тільки вміємо просити: подай, Господи, а Тобі, Господи, не хочемо нічим пожертвувати. Ось і відповідь на запитання: чому з нами все те діється. А могли б жити краще. Прочитаємо ще. В Біблії, у книзі пророка Малахії 3. 7 – 18 сказано: «3 днів батьків ваших ви відступили від уставів Моїх і не дотримуєтесь їх. Наверніться до Мене і Я навернуся до вас, — говорить Господь Саваоф. Ви скажете: "Як нам навернутися?" Чи можна людині обкрадати Бога? А ви обкрадаєте Мене. Скажете: "Чим обкрадаємо ми Тебе?" Десятиною і приношеннями. Прокляттям ви прокляті, тому що ви — весь народ — обкрадаєте Мене.

 Принесіть усі десятини у дім сховища, щоб у домі Моєму була їжа, і хоча б у цьому випробуйте Мене, — говорить Господь Саваоф: чи не відкрию Я для вас отворів небесних і чи не виллю на вас повне благословення? Я для вас забороню тим, що пожирають, знищувати у вас плоди земні, і виноградна лоза на полі у вас не залишиться без плодів своїх, — говорить Господь Саваоф. Блаженними називати будуть вас усі народи, тому що ви будете землею жаданою, — говорить Господь Саваоф. Зухвалі переді Мною слова ваші, — говорить Господь. Ви скажете: "Що ми говоримо проти Тебе?" Ви говорите: "Марне служіння Богу, і яка користь, що ми дотримувалися постанов Його і ходили у сумному одязі перед лицем Господа Саваофа? Нині ми вважаємо гордовитих щасливими: краще влаштовують себе ті, що чинять беззаконня, і хоч спокушають Бога, але залишаються цілими". Але ті, що бояться Бога, говорять одне одному: "Слухає Господь і чує це, і перед лицем Його пишеться пам'ятна книга про тих, що бояться Господа і шанують ім'я Його". І вони будуть Моїми, — говорить Господь Саваоф, — власністю Моєю у той день, який Я сотворю, і буду милувати їх, як милує людина сина свого, який служить їй. І тоді знову побачите різницю між праведником і нечестивим, між служителем Бога і тим, хто не служить Йому».

  Господь сказав побудувати скинію ще на самому початку, коли тільки вивів євреїв з Єгипту. Чи нам думається, що Господь жадібний для Себе. Якраз навпаки. Господь дає нам настанови, щоб нам жилось якнайкраще. Він промовляє до нас. Якщо хочете жити гарно, робіть ось так і так, і все у вас вийде. Але Господь благословляє того, хто щедро дає для прослави імені Господнього.

Ще одна помилка є серед народу. Один чоловік, побачивши, як інший дає на церкву, сказав: "Я також дам, як буду мати”. Але ж щоб пожати, раніше треба посіяти. Пам’ятаємо із Святого письма, скільки перетерпіли євреї, коли мандрували 40 років по пустині. Господь їх вів і навчав, як навчає батько сина. Може і наш тернистий шлях є схожим на цю пустинну подорож?

ВТОРОЗАКОННЯ 8 глава: 3. Він смиряв тебе, морив тебе голодом і годував тебе манною, якої не знав ти і не знали батьки твої, щоб показати тобі, що не єдиним хлібом живе людина, але всяким [словом], яке виходить з вуст Господа, живе людина; одяг твій не старів на тобі, і нога твоя не пухла, ось уже сорок років. Знай у серці твоєму, що Господь, Бог твій, учить тебе, як людина учить сина свого. Отже, зберігай заповіді Господа, Бога твого, ходячи путями Його і бійся Його. Бо Господь, Бог твій, веде тебе в землю добру, у землю, де потоки вод, джерела й озера виходять з долин і гір.

Тернистий шлях до Божого благословення, але нам варто його пройти. Причому пройти всім народом. Був випадок, про який читаємо в старому заповіті, коли чоловік ніс дрова в суботу через міські ворота. Його закидали камінням, щоб не допускати серед народу порушення Божих заповідей. Я не закликаю до насильства, але хто з нас сьогодні насмілиться зробити зауваження людям, які працюють в неділю? Хто відмовить людину не йти до ворожки, чаклунки? Таким чином ми всі співучасники. Бо ми єдиний народ і кару несемо спільну. Ми мовчимо. Ми не холодні і не гарячі. Тож робімо висновки. Хочемо жити гарно — виконуймо Божі заповіти усім народом.

Второзаконня 28 глава: Якщо ти  будеш слухати голос Господа, Бога твого, старанно виконувати всі заповіді Його, які заповідаю тобі сьогодні, то Господь, Бог твій поставить тебе вище за всі народи землі; 2. і прийдуть на тебе усі благословення ці і сповняться на тобі, якщо будеш слухати голос Господа, Бога твого. 3. Благословенний ти в місті і благословенний на полі.

4. Благословенний плід утроби твоеєї, і плід землі твоєеї, і плід худоби твоєеї, і плід твоїх волів, і плід овець твоїх. 5. Благословенні житниці твої і комори твої. 6. Благословенний ти при вході твоєему і благословенний ти при виході твоєему. 7. Уразить перед тобою Господь ворогів твоїх, які повстають на тебе; однієею дорогою вони виступлять проти тебе, а сімома дорогами побіжать від тебе. 8. Пошле Господь тобі благословення в житницях твоїх і в усякій справі рук твоїх; і благословить тебе на землі, яку Господь, Бог твій, даєв тобі. 9. Поставить тебе Господь [Бог твій] народом святим Своїм, як Він клявся тобі [і батькам твоїм], якщо ти будеш дотримувати заповідей Господа, Бога твого, і будеш ходити путями Його; 10. І побачать усі народи землі, що ім'я Господа [Бога твого] нарікаєеться на тобі, й убояться тебе. 11. Дасть тобі Господь [Бог твій] достаток у всіх благах, у плоді утроби твоєеї, і в плоді худоби твоєеї, і в плоді полів твоїх на землі, яку Господь клявся батькам твоїм дати тобі. 12. Відкриєе тобі Господь добру скарбницю Свою, небо, щоб воно давало дощ землі твоїй у свій час, і щоб благословляти всі діла рук твоїх: і будеш давати в борг багатьом народам, а сам не будеш брати в борг [і будеш панувати над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати]. 13. Зробить тебе Господь [Бог твій] головою, а не хвостом, і будеш тільки на висоті, а не будеш внизу, якщо будеш підкорюватися заповідям Господа, Бога твого, які заповідаю тобі сьогодні зберігати і виконувати. 14. І не відступиш від усіх слів, які заповідаю вам сьогодні, ні праворуч, ні ліворуч, щоб піти вслід іншим богам і служити їм. Амінь.

 З книги о. Леоніда Лотоцького "Зміни себе"