Точка зору
ПОВАЖАЙМО ЗАКОНИ БОЖІ
І СВОЄЇ ДЕРЖАВИ
Кожен християнин повинен дотримуватися Божих зако-
нів і законів тієї держави, в котрій він проживає.
На жаль, у цей нелегкий для України час серед україн-
ців, навіть наших парафіян, є люди, які вважають себе
християнами, але не люблять державу, у якій живуть.
Вони переконують оточуючих, що на нашу землю потріб-
но прийти зовнішнім військам. Вони, мовляв, повинні нас
завоювати, а ми маємо здатися.
Це дуже недалекоглядна позиція. Ці люди просили Бо-
га, щоб з’єднатися з іншою країною, яку вважають близь-
кою по духу, з якою багато віків прожили у сусідстві. Вони
так цього прагли, що Господь частково задовольнив їх
прохання, можливо, аби показати, що з того вийде.
Скільки загинуло наших солдатів, скільки жителів схід-
них регіонів, які виступили на боці сепаратистів, скільки
мирних жителів, серед яких багато дітей. Скільки, врешті,
полягло російських солдат. Зруйновані будівлі, безліч бі-
женців. Гуманітарна катастрофа на Сході України.
Ці люди б’ють себе в груди і клянуться в любові до
країни, яку вважають «старшою сестрою». Та, мабуть, ко-
ристі від їх любові було б більше, як би вони виїхали в ту
країну, яку так палко люблять. А так, бачимо, як проти
сусідньої держави, що нині виступає в ролі агресора, пов-
став весь світ. Економіка агресора теж падає. І якщо кері-
вництво тієї країни не схаменеться, то їй загрожує світова
ізоляція, невдоволення власних громадян, неминуче падін-
ня їх рівня життя. Виходить, що ті люди, які прагнуть заво-
ювання російськими військами, виступають з гаслами їх
підтримки, роблять цьому народу ведмежу послугу.
До речі, тих громадян країни, які хочуть відділитися до
іншої держави, називають сепаратистами. (Довідково.
Сепаратизм (від лат. Separatus — відокремлення) — праг-
нення спільнот, груп населення чи організацій до відокрем-
лення, відособлення; рух за надання частині держави права
автономії чи за її повне відокремлення й створення нової
держави. На відміну від масового національно-визвольного
руху, сепаратизм здебільшого виражає інтереси певної
політичної чи націоналістичної партії, угруповання).
В той же час, у колись дружній до нас державі, нині за
сепаратизм людина може потрапити до в’язниці на 15
років. Чи не варто нам над цим замислитися?
В історії Росії, особливо за останні 100 років, є багато
прикладів, коли імперські ідеї йдуть всупереч бажанню
національних меншин жити самостійно. Що приводить до
боротьби та крові.
Звертаюся до всіх християн, і до тих, хто розділяє се-
паратистську позицію. Згадайте, Бог є Любов. А сепара-
тизм породжує ненависть. Чужі війська на території нашої
рідної землі – це, як ми вже бачимо, кров і смерть. Невже
ті, хто з нетерпінням очікує на їх прихід, прагнуть розрухи,
голоду, смерті не лише своїм співвітчизникам, а й своїм
родинам, і в той же час російським військовим. У тих хло-
пчаків-військових, яких привезла на нашу землю сусідня
нам країна, є родини, їх чекають матері, кохані, діти.
То де ж у цьому Любов до сусідньої держави —
“старшої сестри”? Де здоровий глузд?
Так чи інакше ми живемо в Україні, а позиція тих, хто
розділяє сепаратизм, вже привела до бідності і страж-
дань. Якщо війна не припиниться, буде ще гірше для жи-
телів обох країн, які на своїх плечах несуть всю тяжкість
війни. Невже ми цього хочемо?
За все у житті доводиться платити. Цьому також є підт-
вердження в історії. Так, Німеччина тільки нещодавно за-
кінчила виплачувати євреям збитки, завдані у ІІ Світовій
війні. Америка змушена була заплатити Японії збитки за
ядерне бомбардування.
Тож чи люблять сусідню державу люди, які прагнуть, щоб
та завоювала Україну? Виходить, що зовсім ні. Навпаки, зла
їй бажають, а у своїй країні рубають сук, на якому сидять. І
порушують Божі закони любові, миру, законослухняності.
Кажуть, у своїй хаті – своя правда. Гуртуймося і будуй-
мо свою державу і пам’ятаймо, як сказано у Євангелії:
«Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто
чи дім, розділені в собі самому, не встояться.» (Євангеліє
від Матвія 12:25).
Будьмо далекоглядними. Поважаймо і Божі закони, і
закони держави, і міжнародні. І хай благословить нас Гос-
подь миром і добробутом на довгі щасливі літа.
о. Леонід ЛОТОЦЬКИЙ,
настоятель Святоріздво Богородичної церкви
Газета Кривоозерщина 17 грудня 2014р.
|