Мій сайт

пропонуємо до вашої уваги статтю з книги о. Леоніда Лотоцького "Зміни себе".

Чому більше

значить менше

17.04.2008 14:11 | Известия.RU

Цими днями ВЦИОМ повідомлені шокуючі результати опитування про те, «кому на Руси жыть хорошо». Виявилось, самі нещасні люди живуть у самих багатих містах: в Москві і Санкт-Петербурзі. В принципі, якщо почитати праці соціологів, які вивчали властивості щастя в сучасному світі, шок швидко проходить. Москвичі з пітерцями тільки підтверджують загальносвітову тенденцію. Сумні обличчя, вимотані нерви і депресивний настрій – звичайні побічні явища економічного росту. Ось дані, опубліковані в книзі американського політолога Роберта Лейна "Втрата щастя в умовах ринкової демократії». Назва говорить сама за себе. За останні 30 років дохід на душу населення США у врахуванням інфляції виріс майже вдвоє. Чи означає це, що люди стали щасливіші? За даними опитувань – ні. За ці роки людей, які вважають себе щасливими, зменшилось на 14 мільйонів. Кількість розлучень подвоїлась. Зросло втроє самогубств серед підлітків. Багато й інших поганих наслідків збільшення матеріальних статків.

Парадокс 20 століття: люди стають багатшими і при тому нещаднішими. Цей феномен вже давно не дає спокою вченим, які займаються соціологією. Проводячи різні дослідження, вони зрозуміли, що дуже часто гроші можуть стати злом. В чому ж причина? В тому, що люди часто не вміють поводитись з грошима, щоб стати з їх набутком щасливими. Часто буває, що людина, яка стає заробляти більше, відчувши з цим деяку свободу вибору дорогих товарів і послуг, вже не може зупинитись. Їй потрібно грошей більше і більше. Бо часто понабирали кредитів, або хочеться зробити євроремонт і т. ін. Але ж людина повинна не тільки працювати, а й відпочивати. Здоров'я не безмежне. Буває, якщо в сім’ї збільшуються статки, то накуповується багато всякої оргтехніки. Чи то комп’ютери, чи дорогі мобільні телефони, і сім’я в якісь мірі роз’єднується. Нікому не цікаво, що відбувається у власному домі. Цікавіше «посидіти» в Інтернеті, чи за безкінечними розмовами по телефону. І виходить, що не ми володіємо матеріальними статками, а вони володіють нами.

Нас так довго переконували, що не в грошах щастя, що ми тепер не готові миритись з іншою аксіомою: «не тільки в грошах щастя». Гроші тільки розширюють можливості, але це ще не щастя, а вже випробовування. Все більше і більше людей не справляється з «управлінням можливостями». Звідси і всі біди: алкоголізм, наркоманія, азартні ігри, замовні вбивства. Для економіки, що розвивається, щаслива людина не вигідна. Ми постійно під тиском економічної реклами: «Купи те і інше. А потім те, ще краще за це. Не відмовляй собі, ти достойна цієї речі». І людина піддається. Так, мені потрібно те і інше. А якщо нема, то мені тяжко, некомфортно, я хочу це мати, але де взяти грошей? І цьому немає кінця…

Щаслива людина (на жаль, таких надто мало) спокійно живе згідно свого достатку. І розуміє, що всіх грошей не заробити. І щасливий той, хто знайшов для себе ту золоту середину. Щоб і не бідувати, і не перевантажувати своє здоров'я. Є надто багато речей, без яких абсолютно спокійно можна обійтися.

Уявіть на хвилину, що люди всієї планети перестали б жувати жуйки, і вирішили весь час користуватись одним і тим самим телефоном, і передумали б викидати ще зовсім пристойні речі тільки через те, що вони вийшли з моди.

І взагалі, в один прекрасний день зрозуміли б, що багатство ніщо в порівняні із соціальними зв’язками: родинними, релігійними, культурними, національними. Саме такі зв’язки за висновками соціологів роблять життя людини одухотвореним, спокійним і повноцінним.

Але це не буде вигідно для економіки, яка випускає все нові і нові речі. А куди ж діти ті, що їх вже нароблено? Ніяких сміттєзвалищ не вистачає. Але це нікого не хвилює. Економіка прагне розвиватись в гонитві за надприбутками. Тому щаслива, виважена в своїх витратах людина — ворог економіки. Але хай це не буде нашою проблемою. Хай це буде проблемою економіки, і нехай вона налаштовується згідно потреб громадян. А не ми повинні надмірною працею і втратою здоров'я вирішувати економічні проблеми, купляючи потрібне і непотрібне, а часто ще й дуже шкідливе, під тиском рекламних роликів.

Молімось, щоб Господь дав нам мудрості. Щоб ми зрозуміли, що достаток — це не тоді, коли ми маємо машину найпрестижнішої марки. Достаток тоді, коли нам достатньо того, що маємо.

Щастя знаходиться не в гаманцях, а в самій людині, якщо вона сама себе на нього налаштує. Найпряміший шлях до цього — довірити свою долю Господу.  Цілковито, без жодного сумніву. Викинути всяку заздрість з своїх помислів, знайти спокій у тому стані, в якому ми є, і ми знайдемо своє щастя.

Дмитро Соколов-Митрич  Известия.RU

Господи, скільки разів ми чуєемо і читаємо: не можна служити Богу і мамоні (грошам). Але нам так тяжко зрозуміти це. Нам так хочеться все більше і більше матеріальних статків. Нам здаеться, що ми таким чином розвиваєемось, вдосконалюемось. Але насправді, працюючи тяжко, практично без вихідних, ми, найперше, тратимо своє здоров’я.  Бо приходить неділя і треба відпочити. Це заповідь Господня. Але ми вже в полоні речей. Навіть пенсіонери, які спокійно могли б прожити на свою пенсію, мусять іти в неділю на базар, щось продавати, бо щось внукам чи дітям треба. Але такою важкою працею ми робимо щасливими тільки тих, хто має заводи і фабрики, отримуючи надприбутки. Знаєте, коли ми потраплємо в будь-яку залежність, треба сказати собі: досить. Так і в питаннях матеріальних статків треба знати межу. Треба знайти гармонію між тілесним і духовним життям.