Цей вересневий погідний день зібрав сiльчан біля церкви. Причиною цьому була звістка про смерть шанованои жительки їхнього села, яка останні роки свого поважного віку доживала у дітей в столиці. І дуже просила їх про те, щоб спочити їй у рідній землі, де народилась, де провела гарне, достойне життя. Де знали її і старі, і малі, бо працювала фельдшером і була усі роки доброю і чуйною помічницею у легких і важких хворобах.
Віддати шану пам’яті цій добрій людині зібралось чи не все село. Оскільки хата, де вона колись жила, продалася, щоб не турбувати нових господарів вирішили, що всі зберуться у церкві, щоб віддати останню шану.
Через якийсь час зателефонувала донька покійної і дуже вибачаючись просила всіх зачекати, бо у них виникла затримка через непередбачувані обставини.
...
Читати далі »